Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
Волонтерство
Що там критися з правдою: буває, не вистачає коштів оплатити за спожиту електроенергію, закупити необхідні продукти тощо. Однак якимось дивним чином завжди знайдуться небайдужі люди, які обов’язково відгукнуться та підтримають у скрутну хвилину. Так буквально місяць назад руку допомоги протягнула пані Лариса зі штату Мічіган, що в Америці. Жінка, дізнавшись через Інтернет про волонтерську діяльність власниці та працівників кафе «Шарм» у далекому для неї Чутовому, переказала триста доларів з тим, аби воїни АТО безкоштовно замовляли в кафе те, що їм забажається. «І олів’є у вас можна поїсти?» - з подивом запитували зморені фронтовими буднями солдати. А потім, скуштувавши такої домашньої смакоти, про яку мріяли уже більше року, на чекові висловили велику вдячність доброчинниці з Америки. Примітно, що подібних подяк жінка отримала від 156-ти чоловік.
Гроші, як відомо, мають властивість закінчуватися. Але знову з’явилися добрі люди, які подбали про харчування воїнів АТО. Цього разу це були дві жінки з Канади, які через ГО «Громада Полтавщини» передали 1900 грн. Благодійна допомога надходить у різних еквівалентах. Буває й таке, що небайдужі люди жертвують не лише кошти, а й продукти.
Одного разу у кафе обідав офіцер, який служить у Костянтинівці. Дізнавшись про потреби на кухні, він згодом передав кілька мішків картоплі. Нещодавно хтось із волонтерів, які поверталися зі Сходу, привіз консерви з квашеною капустою. Тепер у меню закладу з’явився капусняк, який подають воїнам АТО. Подібні випадки, коли люди, які проживають далеко за межами Чутівщини, надають благодійну допомогу кафе «Шарм», трапляються доволі часто.
Не стоять осторонь і наші земляки. Надія Іванівна із вдячністю повідала, як Володимир Филенко передав окіст свинини. Більше сотні котлет якраз знадобилися зголоднілим солдатам, які періодично підхарчовувалися у кафе. Невдовзі після цього з м’ясом приїздив фермер Михайло Хворост. А п’ять десятилітрових бутлів томатного соку, переданих учителем Чутівської школи Анатолієм Гезеєм та п’ять літрів вишневого соку від Олександри Володькіної, також були доречними. Як, зрештою, і квашені помідори від судді Андрія Антонова та два мішки цукру, надані таверівським благодійником Віктором Онищенком. Однак спостерігається тенденденція до спаду доброчинної активності серед чутівців, що не може не засмутити.
Тож потрібно ще раз нагадати, що будь-який вияв благодійності не зашкодить тому, хто творить добро, як мовиться у Святому Письмі, «відпускає хліб по водах». Усе, що проходить через руки і серце Н.Легкобит, точно направляється за адресою, приносить вчасну користь найбільш потребуючим та відплачується сторицею тому, хто жертвує. Такий духовний закон засіву та ужинку, який спрацьовує стовідсотково.
Тішить також і те, що у нинішній нелегкий час є чимало доброчинців, які допомагають Надії Легкобит не припиняти робити добро. Приміром, Людмила Верещагіна з Полтави передала велику кількість оберегів, які господарка кафе із задоволенням вручає воїнам після смачних обідів. А подаровані книги, картини, ікони, прапори, військова атрибутика, які виставлені на стендах, стінах, стелажах, тішать око захожого, зігрівають душу та сповнюють гордістю від усвідомлення того, що добро об’єднує і робить нас кращими.
У відповідь за добро Надія Іванівна отримує щиру вдячність від своїх відвідувачів. Про неї не лише розповідають з уст в уста, а й пишуть у газетах. Так, нещодавно до рук потрапила волинська газета «Сурми Радзивілів», у якій зазначається: «Заклад, під вивіскою якого майорять жовто-блакитні прапори, з ініціативи власниці пані Надії Легкобит, гостинно приймає бійців та волонтерів, які їдуть на ротацію, і безкоштовно частує їх гарячими обідами. Інтер’єр закладу і справді має власний, неповторний шарм - на стінах, наче на музейній вітрині - експонати часу: вимощені в ряди солдатські шеврони, національні прапори з пам’ятними підписами бійців із зони АТО, зразки зброї, інша військова атрибутика. У цьому куточку добра і персонал, і відвіду-вачі стараються заради спільної мети - щоб швидше закінчилася війна, і над окупованим Донбасом замайорів український прапор».
Джерело: http://чутове, сільські новини |
| Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (15.04.2016)
|
| Переглядів: 894
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS