Великий і славний шлях пройшли ці війська за період свого існування. Знаменною віхою на ньому є майже десятирічна війна в Афганістані, де наші воїни-десантники проявили мужність, стійкість, героїзм і до кінця виконали свій військовий обов’язок. Десятки тисяч воїнів-десантників нагороджені бойовими орденами і медалями, а 17 з них стали Героями Радянського Союзу.
Сучасні аеромобільні війська України є спадкоємцями повітрянодесантних військ, адже створені на їхньому досвіді, базі й традиціях. Згідно з указом Президента України від 28.07.12 р. аеромобільні війська перейменували на високомобільні десантні війська (ВДВ). Сьогодні вже можна з упевненістю стверджувати, що в країні є суперсучасні війська, які поєднують бойові якості авіації і сухопутних формувань, володіють високою вогневою могутністю, рухомістю, стійкістю.
Воїни-десантники пишаються тим, що їхнім командувачем був легендарний десантник «номер один», Герой Радянського Союзу, генерал армії Василь Пилипович Маргелов, девіз якого: «Ніхто, крім нас!» назавжди об’єднав усіх справжніх воїнів-десантників і залишається донині на прапорі ВДВ.
Другого серпня у Чутовому вперше відбувся святковий захід, приурочений Дню повітрянодесантних та аеромобільних військ України. Незважаючи на спеку, людей на майдані зібралося чимало, а небо ніби опустилося над рівнем горизонту на берети воїнів-десантників. Поблизу районного Будинку культури (РБК) було гамірно, але це й не дивно, адже сюди зійшлися товариші, ветерани цих елітних військ і просто молодь, зацікавлена дійством. Під’їхали гості з Полтави. Площа ніби перетворилася на військовий полігон - так багато було людей у формі, навколо майоріли блакитні стяги з гаслом В.Маргелова
Після урочистого шикування під керівництвом організатора заходу Валентина Діброви відбувся справжній марш воїнів-десантників, які поклали квіти до меморіалу Вічної слави та стели загиблим воїнам-афганцям. Пострілами вшанували пам’ять загиблих на чужій війні. До речі, чимала колона десантників, яка крокувала центром селища, вразила не лише чутівців, а й проїжджих водіїв, які із захватом вітали її звуковими сигналами. Урочисте дійство відкрив В.Діброва, який розповів про походження свята та подвиги десантників й закликав зберегти мир і завжди пам’ятати мужність тих, хто віддав своє життя на війнах. Валентин Валентинович подякував за допомогу та підтримку в організації заходу голові правління райспоживтовариства Л.Кириченко, працівникам РБК, а також ветеранам Великої Вітчизняної війни Петру Мусійовичу Куцеволу та Дмитру Федоровичу Лаврику.
Щиро вітали побратимів зі святом керівник Полтавської обласної громадської організації «Ніхто, крім нас!» Віктор Сердюк, голова Карлівської районної спілки ветеранів Афганістану, колишній воїн-десантник Валерій Мартинюк, який брав участь у бойових діях в Афганістані. До речі, він приїхав до Чутового разом із донькою Настею, що також мріє про блакитний берет та стрибки з парашутом. В.Сердюк поінформував про сьогодення повітрянодесантних військ, до складу яких входять 25-та окрема Дніпропетровська повітрянодесантна бригада та 95-та окрема аеромобільна бригада, що дислокується у Житомирі, 79-та Миколаївська повітрянодесантна бригада, 80-ий окремий повітрянодесантний полк у Львові. Закінчив розповідь закликом: «Слава ВДВ!», на що у відповідь луною відгукнулося «Слава! Слава! Слава!»
Запросив В.Діброва до слова й Ігоря Солода, який очолює Полтавську обласну організацію «Союз ветеранів повітрянодесантних військ». Ігор Степанович розповів, що в Хоролі та Семенівці діють філіали юних десантників Полтавського клубу «Гвардія». Такий же створять і у Чутовому під керівництвом В.Діброви. До цього клубу можуть записатися всі бажаючі хлопці та дівчата від 7 до 18 років і спробувати свої сили в нелегкому, але такому важливому для країни військовому виді спорту й пройти теоретичний курс стрибків з парашутом.
Керівник клубу «Гвардія» В’ячеслав Курган розповів, що одним із головних напрямків діяльності цього закладу є військово-патріотичне виховання молоді, підготовка до служби в десантних військах. А в армії після трьох місяців курсу молодого бійця колишні вихованці клубу отримують сержантські посади, й це свідчить про високу якість підготовки хлопців. Він з неабиякою гордістю представив своїх вихованців. Курсанти демонстрували елементи рукопашного бою, вільне володіння зброєю. Наймолодшому з них, сину керівника клубу Артему, лише 8 років, та це не завадило йому здолати удаваного супротивника під гучні оплески присутніх десантників та глядачів.
Над майданчиком увесь час лунало: «Слава ВДВ!» Останнім акордом цього заходу стала пісня «Синева» у виконанні Руслана Іванцова, яка є неофіційним гімном повітрянодесантних військ. Написав її у 1970 році офіцер-десантник Юрій Альохін. Обійнявшись за плечі, колишні воїни співали гімн разом з виконавцем.
Свято пройшло на єдиному подиху. Після його завершення бажаючі скуштували "польової” каші та спілкувалися з ветеранами війни, воїнами-десантниками, які неохоче, але все ж таки згадували свої бойові шляхи. Вдалося поспілкуватися із запрошеними на свято ветеранами. Зокрема, Петро Мусійович Куцевол у свої 95 років з гордістю пригадав, що пройшов усю Велику Вітчизняну війну й за бездоганну службу удостоївся честі взяти участь у Параді Перемоги в Москві. Петро Мусійович щиро дякував організаторам свята, які запросили його на цей захід.
Атмосфера, що панувала на майдані, передалася і компанії юнаків: Олегу Бабику, Вадиму Зайцю, Юрію Кульчицькому та Дмитру Шкарупі, які з неабияким захватом обговорювали побачене. Блакитні берети та офіцерські погони, мужність, загартованість справжніх чоловіків, їхня дружба справили на хлопців величезне враження. Кожен з них мріє хоча б приміряти блакитний берет і хоч на мить відчути себе своїм серед воїнів-десантників. Молодь вдячна за організацію і проведення зустрічі та за ідею створення філіалу клубу юних десантників, аби життя юнаків продовжувалась, як у пісні «Синева» - за гвардійськими, десантними законами.
Наталія Шкарупа.
Джерело: http://сільські новини чутово |