«Вікторія» подала заявку на участь у кубку Полтавської області. У чемпіонаті зареєструвалися 30 команд. Методом жеребкування першу гру наші земляки мали провести у далекому Глобиному. Цей матч був відбірковим, тому переможці проходять у наступний тур, а переможені вибувають одразу. Президент ФК «Вікторія» Олексій Порохня та головний тренер команди Олександр Рядних вірно оцінили сили наших гравців і вирішили прийняти цей перший бій, вирушивши у гості до «Прогрейна». Минувши кілька районів, десятки населених пунктів з чудернацькими назвами, безкраї полтавські поля золотавої пшениці, подолавши понад 200 кілометрів, автобус з футболістами, нарешті, прибув до Глобиного. На стадіоні було людно - видовищну гру зійшлися подивитися затяті місцеві вболівальники. Варто відмітити, що і «Вікторія» прихопила із собою своїх шанувальників – кількох дівчат-фанаток. Упродовж всього матчу вони гучно підтримували улюблену команду, викрикуючи речівки та змагаючись у вправності гри на футбольній «дудці» з місцевими вболівальниками. Тож підтримка в обох команд була досить сильною. Усі побоювання щодо майстерності незнайомої команди розвіялися одразу, як тільки футболісти вийшли на поле. У багатьох моментах первозванівці були сильнішими. Завдяки мудрому розташуванню тренером О.Ряднихом гравців на полі, команда демонструвала кращий результат, незважаючи на те, що була не в повному складі, а на лаві запасних - лише двоє гравців. Рахунок у грі відкрили господарі, проте невдовзі первозванівець Іван Ісенко зробив нічию. Події однаково гаряче розвивалися на обох половинах поля. Команди настільки завзято кинулися в бій, що здавалося, ніби це не початок гри, а її кульмінація. Багато вдалих моментів було у гравців «Вікторії», трохи менше щастило господарям поля. Проте, якщо м’ячі «Прогрейна» вправно ловив наш воротар Сергій Бульбах, то їхні ворота були ніби зачаровані – як не намагалися влучити наші футболісти (а таких моментів було чимало), м’яч пролітав мимо без участі воротаря. «Головою забивай!» - гуділи трибуни, а гравці вкотре не використовували влучні моменти. Ця ситуація додавала запалу футболістам «Вікторії», і вони поступово збільшували температуру на полі. У другому таймі - дежавю: господарям вдалося поцілити у наші ворота, на що знову І.Ісенко одразу відповів красивим голом. До речі, «Вікторія» завдяки злагодженості команди не раз тішила глядачів потужними атаками та влучними передачами. Уже вкотре ложку дьогтю внесли судді, адже знову на полі було непрофесійне суддівство. Наш третій гол досить сумнівно зарахували в положенні «поза грою». Бувало, суддя зупиняв атаку «Вікторії» через незначні дрібниці, а бокові судді ніби не помічали порушень на краю поля, невірно вказуючи на вихід м’яча за бокову лінію. Траплялося також чимало травм: багато стесаних колін, забиттів, саден. Проте меткий медпрацівник швидко реагував на такі ситуації і, хутко перетнувши поле, надавав необхідну допомогу потерпілим. У такому азарті промайнув другий тайм. Рахунок на табло був 2:2, тож за правилами гри судді додали ще два коротких тайми по 15 хвилин. Зморені, але нескорені, первозванівці кинулися в бій, прагнучи перемоги, як ніколи. Уся група підтримки «Вікторії» підбадьорювала команду, проте якимось дивом господарі змогли забити третій гол. Наші футболісти не опустили рук і завзятіше продовжували гру, бо відчували, що сильніші від суперника. Чергова потужна атака, влучні передачі, і ось м’яч летить у ворота господарів… На якусь мить усі завмерли в очікуванні, але, здається, ворота були трішечки нижчі, і м’яч потрапив прямісінько у штангу. Вигук розчарування у наших вболівальників і радість на обличчях глобинців. Через травму футболістів матч зупинили на кілька хвилин, збігав дорогоцінний для первозванівців час. Суддя додав ще дві хвилини, проте не дотримав слова, і вже за хвилину пролунав фінальний свисток. Розчаровані, що фортуна цього дня була не на їхньому боці, футболісти «Вікторії» пішли з поля, а невблаганне табло показувало 3:2 на користь господарів. Сонце сідало за обрій, водій віз футболістів додому, а вони бурхливо проводили «розбір польотів». Що ж, з цього чемпіонату вибули, проте надбали безцінний досвід та вкотре переконалися у власних можливостях. Далі – наступні змагання, і «Вікторія» має реальних шанс не лише взяти у них участь, а й достойно заявити про себе.
Юлія ЧЕРНІЧКА.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
