Організація подібних заходів – один з векторів діяльності Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби. На семінар запросили представників влади, місцевого самоврядування області та голів районних відділень Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Полтавщини. На заході побували і заступник голови РДА Ю.Томін та начальник управління АПР В.Петреченко. Під час практичної частини семінару присутні ознайомились з господарством приватного підприємця Миколи Павленка (на фото вгорі). Шлях його становлення як успішного підприємця – яскравий приклад того, що кожен може досягти неабиякого успіху, починаючи з нуля і покладаючись лише на себе. За відсутності державної підтримки Миколі Васильовичу вдалося облаштувати міні-кролеферму. У його господарстві мені довелося побувати ще позаминулого року. І вже тоді вразив професійний підхід, з яким М.Павленко ставився до вирощування кролів - тварин, які для нас не те що не екзотика, а навпаки - звична непоказна живність. Утім, Микола Васильович переконаний: «До всього слід ставитись серйозно». Саме тому він майже не стикається з таким явищем, як падіж його підопічних. Насамперед М.Павленко продемонстрував присутнім кормову кухню. Усе устаткування він разом з батьком (до речі, обоє механізатори) змайстрував сам, як і клітки. У раціоні вуханів - сухі корми, зернові та ін. На кормокухні усе перетворюється на гранули, які зручно розсипати по годівницях, і які не лишають відходів у клітках. Щойно гості семінару переступили поріг ферми, одразу ж впала в око чистота, здавалося б, непритаманна подібним приміщенням. М.Павленко наголосив, що головне – зберігати чистоту приміщення та не допускати появи гризунів, кровосисних комах. Кролі перебувають у клітках з решітчастим дном. Таким чином відходи їх життєдіяльності не залишаються у клітці, а випадають у жолоби, з яких по своєрідній каналізаційній системі потрапляють у вигрібну бочку. Завдяки цьому М.Павленко ліквідовує ще одне джерело розповсюдження бактерій. Присутні цікавилися, як йому вдається оберігати кролів від хвороб, адже ці тварини дуже схильні до недуг. «Головне – знешкоджувати будь-яке джерело поширення мікробів і бактерій, - поділився досвідом М.Павленко. – Приміщення ферми збудоване так, що тут добре налагоджена самовентиляція. Важливий аспект – у клітках сухо. Ми обладнували поїлки таким чином, щоб вухані не мали змоги розлити воду. Вона подається до кліток централізовано. Ветеринарна галузь пропонує нині широкий асортимент ліків та вітамінно-мінеральних добавок. Додаючи ці компоненти до води, ми оберігаємо тваринок від захворювань. Утім, я наголошую: не ліквідувавши джерела розповсюдження патогенних мікроорганізмів, лише ветпрепаратами тварин не вберегти». Після декількох років господарювання Чапаєвський сільський голова Михайло Сорокін виділив своєму односельцю місце для облаштування ферми, аби підприємець не порушував комфорту сусідів. На пленарній частині семінару проаналізували історію успіху М.Павленка, вкотре переконавшись, що для бажаючих працювати перешкоди не страшні. Микола Васильович – яскравий приклад для всіх, хто бажає працювати та отримувати гідний прибуток на рідній землі. Директор обласної сільськогосподарської дорадчої служби Світлана Андрієнко розповіла, що на Полтавщині діє програма соціального розвитку сільських населених пунктів до 2015 року. Як і все нове, ця програма на початкових етапах викликала безліч запитань, але розуміння необхідності запропонованих заходів та злагоджена робота місцевих органів виконавчої влади, самоврядування вже дали позитивні результати. Важливим незадіяним ресурсом є приватні домогосподарства та дрібні індивідуальні виробники. Колосальні резерви – близько 250 тис. осіб незайнятого працездатного населення та 360 тис. га земель під присадибними ділянками фактично не залучені до економічного обігу та використовуються вкрай неефективно. Саме на реалізацію цього потенціалу і спрямовують роботу з розвитку овочівництва, садівництва, бджільництва, рибництва, кролівництва, птахівництва, як векторів с/г виробництва для домогосподарств. Це дозволить одночасно вирішувати низку гострих проблем: створення нових робочих місць, підвищення доходів сільського населення, наповнення бюджетів всіх рівнів, насичення внутрішнього ринку якісною й недорогою с/г продукцією. Головне, щоб люди зрозуміли, що все – у їхніх руках, а заробити своїми силами в селі – це не фантазія, а реальність.
Дар’я Густіліна.
| 
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
