Подружжя Міщанінів утримує в своєму обійсті гусей уже близько п’ятнадцяти років. «Ми пробували масово вирощувати не лише гусей, - розповіла Валентина Миколаївна. – Та врешті-решт зупинились саме на цих птахах. Раніше утримували поголів’я до 500 особин. Але з віком ставало все тяжче впоратись з такою кількістю гусей, тож нині їх у нас 150 голів». В.Міщанін відмітила, що надає перевагу вирощуванню горьківської породи (білі, неважкі птахи) і датського легарта. До речі, останні виростають справжніми велетнями. Гусаки, зазвичай, «витягують» на 7-9 кг, але Валентина Миколаївна зауважила, що можна досягти і більшої ваги – до 14 кг. Гусей цієї цінної породи для розведення господарі закупили на фермі у Великій Багачці. Тушки гусей у подружжя купують залюбки. Звісно, така справа приносить прибуток, але праця біля птахів – важка і копітка. Валентина Миколаївна веде точний облік стада. Слід оновлювати його генетичний склад та не допускати старіння птахів. Необхідно чітко знати вік кожного пернатого, тож для цього їх особливим чином помічають. Взагалі ж репродуктивний вік гуски – п’ять років. Важливо й постійно слідкувати за гендерним складом стада. У легших порід співвідношення самців і самиць – 1:4, у важчих – 1:3. Аби запобігти поширенню хвороб серед гусей, господарі обов’язково вакцинують їх. Валентина Миколаївна власноруч робить щеплення кожному птахові. «Надзвичайно небезпечним є вірусний ентерит: смертність під час хвороби сягає 98%, - розповіла В.Міщанін. – Також сучасні гібриди свійської птиці потребують вигодовування комбікормом протягом перших місяців життя. Наприклад, кури-бройлери мають отримувати достатню кількість протеїну, якого не вистачає у звичайному зерні». До речі, бройлерів у цьому обійсті теж утримують, але переважно для власних потреб, як і курей-несучок. Хоч робота на селі і нелегка, але приносить подружжю задоволення. У планах Юрія Ілліча і Валентини Миколаївни ще багато добрих починань. До благородної праці долучаються і їхні діти. Головне, аби вистачало сил і натхнення. Адже, якби було більше таких господарів, нині не довелось б думати про те, як врятувати село від занепаду.
Дар'я ГУСТІЛІНА.
| 
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS