Чутівський селищний голова Микола Корольов зазначив, що коли виникла ідея спорудити такий пам’ятник, не стали зволікати з початком робіт. Визначивши затишне місце для його встановлення - серед молодих берізок, наприкінці минулого року розпочали втілювати ідею в життя. Працівники приватного підприємства «Таран» за кошти місцевого бюджету встановили паркан та лавки, проклали доріжки, звели постамент.
Урочисте відкриття відбулося саме в День Чорнобильської трагедії. На захід прибули керівники району та селища, учасники тих трагічних подій, громадськість, аби вкотре згадати цю сумну дату, осмислити та усвідомити масштаби катастрофи, розбудити почуття відповідальності перед наступними поколіннями, висловити глибоку повагу людям, які віддали життя чи втратили здоров’я в ім’я безпечного майбутнього людства.
Голова районної ради Віталій Бистрай у своєму виступі запевнив, що депутатський корпус і надалі спрямовуватиме свою діяльність на захист законних прав та інтересів учасників ліквідації аварії. Голова РДА Юрій Третяк, у свою чергу, звернувся до сільських, селищних голів з проханням не обділяти увагою своїх земляків-приборкувачів атомної стихії, всіляко сприяти їхньому добробуту. Юрій Іванович запропонував вшанувати пам’ять померлих від впливу радіації хвилиною мовчання.
Проникливим був виступ чутівця Ігоря Густіліна, якому двадцять сім років тому довелося брати участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З його вахти, в якій працювали дванадцять чоловіків, до нинішнього дня дожив тільки він один. Невидимі радіоактивні промені за ці роки поглинули його товаришів. «Нехай і не завжди свідомо молоді хлопці прибували на роботу в небезпечну зону. Але навіть до кінця усвідомивши, що з ними відбувається, не втікали, а добросовісно виконували свій обов’язок перед Батьківщиною», - зазначив Ігор Вікторович і від імені ліквідаторів висловив щиру вдячність М.Корольову і всім, хто причетний до спорудження пам’ятника.
Настоятель чутівського храму о.Олег після обряду освячення нагадав кожному про необхідність розуміти, що «земля не експериментальна майстерня, а храм, де поєднана воля людини з волею Божою»; закликав робити все можливе, аби не допустити подібної техногенної катастрофи.
Після мітингу всі попрямували до зали засідань адмінбудинку на тематичний захід «Б’є в серце Чорнобиля набат – його уроків людство не забуде», який підготували директор районної бібліотеки для дітей Валентина Забара та бібліотекар ЦРБ Валентина Ламаш. Бажаючі мали змогу оглянути книжкову виставку «Дзвони Чорнобиля» з матеріалами про трагедію з різних джерел: художньої та документальної літератури, газет, журналів. Так, наприклад, у журналі «Пожежна безпека» вражали розповіді про героїв-рятувальників, які першими кинулися у вогняне пекло й залишилися там назавжди. Поміж тих, хто брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, був 81 житель нашого району. Першими потрапили на місце події Іван Гецко з Лозуватки, Іван Швачка зі Щорсівки, Віктор Каблучко, Сергій Фисун, Анатолій Задара з Чутового, Василь Орисенко зі Скибівки, Олексій Перепелиця з Коханівки, Сергій Пивовар з Войнівки, Анатолій Кабанець з Грякового, Павло Гуславський з Розпашного. У небезпечну зону поспішили й вірні своєму обов’язку медичні працівники. Всього ж на Чутівщині налічується 243 особи, постраждалих від наслідків аварії, з яких - 63 дітей. Згадали й тих, кого вже немає серед живих, висловили співчуття їхнім вдовам.
До глибини душі пройняв кожного документальний фільм про мертве місто Прип’ять; трагізму додавали пісні у виконанні Любові Тіцької та Сергія Федоренка, поезія, яку декламували учні Чутівської школи.
Наприкінці заходу заступник голови РДА Світлана Титар запропонувала ліквідаторам звернутися зі своїми проблемами до присутніх у залі представників Пенсійного фонду, управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН), медичної галузі. Від імені своїх товаришів слово мав Олег Мамонтов з Коханівки. На порушені ним питання відповідали спеціаліст ПФУ у Чутівської р-ні Олена Ільченко, заступник головного лікаря ЦРЛ Тетяна Кеда, начальник УПСЗН Людмила Задара. Виступаючі підкреслили, що передбачена чинним законодавством підтримка чорнобильців в районі по можливості діє, але часто держава, виправдовуючись недостатністю бюджетних коштів, неспроможна забезпечити потреби тих, хто колись її врятував.
Скільки не мине часу, та лихо Чорнобиля навічно закарбується в історії як наймасштабніша трагедія людства. І хоч 15 квітня 2001 року АЕС закрили, все ж Чорнобиль нагадуватиме про себе не одному прийдешньому поколінню.
Наталія ЛОСЬ.
Фото О.Черкас.
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
