Персональні автоперевезення користуються неабияким попитом серед населення, адже це зручно, швидко, а інколи й вкрай необхідно. Більшість з нас зможе пригадати випадок із власного досвіду, коли без послуг персонального перевезення довелося б, м’яко кажучи, сутужно. Важко уявити життя без мобільних телефонів - зараз щиро дивуємося, як обходилися без них раніше. Щось подібне спостерігаємо і з таксі, до послуг якого вдаються навіть власники автомобілів, наприклад, коли у них закінчився бензин, або вони їдуть на гостини до кума… Владислав Анатолійович Панченко (на фото) розпочав свою справу у дев’ятнадцять років і зараз він наймолодший серед приватних підприємців, які таксують у райцентрі. В.Панченко офіційно зареєструвався як фізична особа-підприємець у вересні минулого року, коли вже існувала конкуренція, і багато перевізників уже мали постійних клієнтів серед жителів району. «Мене попереджали, що справа може «прогоріти», - розповідає Владислав, - адже вже були випадки невдалого таксування деяких власників авто. Та я розраховую на себе і йду своїм шляхом». І дійсно, його таксі «Дев’яточка» за кілька місяців стало одним із затребуваних у Чутовому. Молодий підприємець знає, як задовольнити клієнтів. По-перше, він робить акцент на тому, щоб люди не очікували на автомобіль надто довго, по-друге, працює цілодобово. Саме для цього Владислав залучив другий автомобіль. Не менш важливим є й реклама послуги, аби люди знали номери таксі і за потреби могли зателефонувати. Для цього В.Панченко спеціально замовив кольорові календарі, які безкоштовно пропонує кожному бажаючому. Особливо сподобалися постійним клієнтам новорічні поздоровлення, які надіслало таксі «Дев’яточка». Тож уважне ставлення до людей не менш важливе, аніж швидкість і якість перевезення. Якщо клієнт забажає, можна поговорити по дорозі про життя, якщо ж настрою на розмови немає, то водій не потурбує зайвими запитаннями. Владислав Анатолійович розповів, що у його планах - придбати третій автомобіль, аби й надалі швидко, комфортно і безпечно перевозити жителів району.
Юрій ЧАПЛИГІН.
| 
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS