Розпочалася зустріч у центральному парку на Алеї Героїв, яку, до речі, минулоріч оновили і завдяки коштами братів Ропавок. Покладанням квітів, хвилиною мовчання пам’яті Івана Васильовича у глибокій пошані вклонилися біля його могили. Продовження відбулося у приміщенні контори правління колгоспу, де розмістився музей, який і зберігає пам’ять про славетного земляка. Тож учасники зібрання оглянули фотовиставку, побували у кабінеті, де керував голова, а в конференцзалі завідуюча музеєм Г.Бафталовська розповіла про основні етапи життя І.Ропавки. Його улюблені пісні виконали Л.Тіцька та А.Мозгова. Науковий співробітник музею А.Шуть подарував Софії Василівні Ропавці перший варіант авторської книги «Син калинового краю». Побувати в товаристві Івана Васильовича присутні змогли завдяки відеофільму «Сповідь голови». Стрічка викликала спогади в усіх, кому довелося спілкуватися і працювати з умілим керівником. Вечір завершився на кінноспортивному комплексі - дітищі Івана Васильовича Ропавки.
Кавалеру двох орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції, золотої медалі «Серп і Молот» та інших нагород Івану Васильовичу Ропавці 14 липня виповнилося б 85 років. Його немає серед нас майже 19 літ. За цей період відбулося немало змін у суспільному житті та в осиротілій родині. Ще більше посивіли скроні у дружини, зрілими і поважними стали його сини, повноліття досягли онуки, підростають правнуки, але так же щиро його всі люблять і трепетно бережуть пам’ять про найдорожчу людину. Уже немає колективного господарства і немає багато чого… Але залишилась земля, на якій сіють і жнуть такі ж, як І.Ропавка, працьовиті люди, яких називають фермерами. Це від нього В.Перепелиця, М.Полтавець, М.Греков та багато інших, перейнявши народну мудрість: «Де господар добре робить, там і поле буйно родить», навчились хліборобській майстерності. Продовжувачем його справи є й директор ТОВ «Чутівський кінзавод «Тракен» О.Алексєєв, котрий докладає неймовірних зусиль, аби у цей нелегкий час вижити та принести користь країні. Проект подальшого розвитку кінноспортивного комплексу, створений ще шанованим всіма засновником, намагається втілити в життя цей такий же закоханий у конярську справу самовідданий чоловік. Дорогою поліпшення благоустрою селища, яку проклав мудрий наставник І.Ропавка, прямує і Чутівський селищний голова М.Корольов. Залишились люди, що пам’ятають, яких зусиль докладав мудрий керманич, аби полегшити умови праці землеробів і тваринників, робив усе можливе, щоб добросовісні трударі отримували гідні заробітки й нагороди. Як результат, Ольга Денисова була Героєм Соціалістичної Праці, депутатом Верховної Ради СРСР; кавалерами орденів і медалей стали Петро Порохня, Петро Колісник, Микола Добросол, Петро Малич, Микола Білоус. До славної когорти трудівників, які своєю працею прославили Чутівщину, належать Микола Бойченко, Микола Титар, Василь Перепелиця, Михайло Солошенко. Не забувають земляки і про неоціненний вклад Івана Васильовича у розвиток рідного селища, району взагалі: про значну кількість об’єктів виробничої та соціально-культурних сфер, серед яких дитсадок «Світанок» з басейном, спортивний і кінноспортивний комплекси. Не зникає з роками вдячність і за десятки кілометрів заасфальтованих вулиць та доріг, сотні житлових будинків, за електрифіковані та газифіковані населені пункти, прокладені водогони; за путівки для передових учнівських бригад на екскурсії до столиць; за фінансову підтримку юнаків, що служили у армії, за весільні подарунки молодятам від голови колгоспу. У багатогранній діяльності І.В.Ропавки - сотні добрих справ для людей. Напевно тому і залишилася невмирущою пам’ять про селянського сина з бідної родини, що пройшов випробування голодом, війною, нестатками, важкою працею і досяг значних висот та визнання людей. Смисл свого життя він бачив у служінні іншим. «Робіть людям добро, рано чи пізно вони його оцінять», - це його кредо, це його заповіт для усіх керівників будь-якого рангу. Вожак від Бога, Іван Васильович Ропавка мав у серці і віддано виконував великий поклик Всевишнього: «Начальник – є Божий слуга людям на добро».
Оксана Мірошниченко.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS