Каталог статей

До них зі щирими словами привітань, квітами й солодощами завітали  Чутівський селищний голова Микола Корольов, секретар та спеціаліст органу місцевого самоврядування Світлана Почапська і Світлана Романенко, голова районної ветеранської організації Петро Павленко. Не оминув увагою ювілярок і заступник голови районної ради Віктор Калаур.

Бабусі охоче розповідали про себе, пригадували пережите, хвалилися своїми дітьми та онуками. На долю обох випало тяжке випробування - примусові роботи у Німеччині. «Мені пощастило трохи більше, ніж тим, хто потрапив на ферми, ниви чи заводи, - говорить О.Пісковська. – Взяв мене на роботу власник готелю у самісінькому центрі Берліна, поблизу Рейхстагу. Пробула я там майже два з половиною роки. Додому повернулася після Перемоги, 12 травня».

Війна не дала Ользі Петрівні закінчити сільськогосподарський технікум, тож диплом зоотехніка отримала вже у повоєнний час. Вийшла заміж, все життя трудилася у  племзаводі "Чутове”: починала обліковцем, а доки підросли троє дітей, працювала у ланці; згодом понад 10 років завідувала фермою. Не полишила роботу й після виходу у 1978 році на пенсію.

У день дев’яносторіччя в оселі Ольги Петрівни було гамірно. Невістки готували святковий стіл, їм допомагали бабусині правнуки. Навідалися й сусіди Віктор Громовий та Олександр Клименко. Приїздив вітати ювілярку і її рідний брат, голова Новокочубеївської ветеранської організації Анатолій Петрович Житковський. Та все ж щеміло серце старенької від згадки про покійних чоловіка та сина, яких забрала з цього світу хвороба.

Підтримують бабусю допомагають в усьому родичі й сусіди, за що вона їм щиро вдячна. Сама ж Ольга Петрівна потихеньку порається на городі, наводить лад у хаті й у дворі. У відповідь на вітання на свою адресу відповідала: «Головне всім - здоров’я міцного і гарних людей поруч».

Наталія ЛОСЬ.