Садиба радує око безмежним розмаїттям квітів, вишуканими й чудернацькими скульптурами з дерева, каменю, інших матеріалів. Місця для відвідувачів відгороджені від саду традиційним парканом-тинком. Столи й лави зроблені без жодного цвяха. Уся ця краса – надбання подружжя Олексія Васильовича та Галини Григорівни. Бе-зумовно, така гостинність і привітність притаманна лише щирим людям з широкою душею. Саме такою і є ця подружня пара, адже обоє – музиканти. Олексій – естрадник, має талант від Бога, сам пише неповторні мелодії. Галина, за фахом домристка, із захопленням розповіла мені, як колись їздила купувати домру аж у Москву: «Тоді в училищі кожен повинен був мати свій інструмент. Тож мати продала добре вгодоване порося, і я з трьома сотнями рублів поїхала до тодішньої столиці нашої Батьківщини. Домру купувала ручної роботи, у майстра. Прибувши до нього, оглянула й ангар-майстерню – аж дух перехопило, скільки там було інструментів та заготовок для них! Приїхала додому - і не могла нарадуватися. У той час я виступала у складі ансамблю «Горлиця» у Полтаві. З концертами побували у багатьох містах». Період розрухи й великих змін змусив задуматись над своєю подальшою долею й подружжя Черповалів. Галина Григорівна продала свою домру, Олексій Васильович – дорогу гітару. Так почалося їхнє становлення як приватних підприємців. На запитання, чому вирішили відкрити саме кафе, Галина Григорівна відповіла: «Тому що я дуже потребую спілкування з людьми, а в кафе, тим паче, де пропонують домашні страви, спілкування з відвідувачами душевне, тепле. От, скажімо, в магазині все зовсім не так. Вважаю, це взагалі звичайнісінька спекуляція: купив за дві гривні, продав за п’ять. Ми ж, готуючи страви, вкладаємо в них часточку душі й свою любов». Г.Черповал розповіла також, що їй пощастило приймати в себе і відомих людей. Одного разу до кафе завітав лідер комуністів Петро Симоненко; була й трупа театру Щепкіна із Сумщини. Багато відвідувачів побували з Росії: Уренгой, Самара, Пенза, Челябінськ... Усі ці люди лишали у книзі відгуків подяки господарям. Часті гості і жителі Чутівщини. Галина Григорівна відзначила, що коли кафе тільки відкрилось, один ресторатор-професіонал порадив: «Не вигадуйте нічого нового. Готуйте, як вдома, для себе, - і люди до вас потягнуться». Ось уже тринадцять років подружжя Черповалів керується цим принципом - і користується заслуженою любов’ю відвідувачів. Галина Григорівна захоплюється розведенням декоративних птахів: у її зимовому саду живуть канарки, кілька видів папуг. Вечорами подружжя полюбляє влаштовувати міні-концерти: чоловік грає на гітарі, обробляє музику, пише нову. Донька Олексія й Галини Наталія за фахом юрист, проживає й працює в Києві. Цими днями Галина Григорівна відзначає свій «золотий» ювілей. Без остраху жінка може озирнутися на пройдений шлях, адже досягла багато і все одно не збирається сидіти, склавши руки, - творча натура й широка душа зринають в політ, змушуючи постійно перебувати в пошуку, прагнути кращого, доторкатись до вічного.
Дар’я ГУСТІЛІНА.
|