З’явився він на світ далекого 1953-го року в Михайлівці-1 Котелевського району. Після закінчення середньої школи вступив до Писаревського ветзоотехнікуму, де здобув спеціальність ветфельдшера. Молодий фахівець своє трудове життя розпочав у Милорадівській дільничній лікарні ветмедицини, що на Котелевщині. Після дворічної служби в лавах армії працював ветлікарем в колгоспі ім. Червоної Армії, а з 1975 року - головним ветлікарем колгоспу ім. ХV з’їзду ВКП(б) у Котельві. Заочно здобував освіту в Харківському зооветінституті за спеціальністю ветлікар. У 1985 році став головний ветлікарем котелевського колгоспу «Дружба», де пропрацював 11 років. У 1996 році Олексія Івановича призначили начальником Котелевської райдержлікарні ветмецини, а у 2003 – начальником управління ветмедицини цього району. Був депутатом трьох скликань Котелевської районної ради. З першого вересня 2010 року Олексій Іванович працює начальником управління держветмедицини в нашому районі. О.Шляпкін – спеціаліст від Бога. Самовідданий, справедливий керівник, умілий організатор, принциповий і вимогливий не лише до себе, а й до підлеглих, наставник для молодого покоління та надійна підтримка – для старшого. За час своєї роботи в службі ветеринарної медицини двох районів Олексій Іванович здобув численні нагороди: грамоти обласного управління ветмедицини, Міністерства аграрної політики України, Департаменту ветеринарної медицини України, Кабінету міністрів України, облдержадміністрації та районних рад. У 2012 році досвідченому фахівцю вручили відзнаку «Ветеран праці». Олексій Іванович не лише добрий спеціаліст, а й творча особистість. Його статті на актуальну для сьогодення ветеринарну тематику, яких за час його роботи налічується не один десяток, друкувалися як в районних, так і обласних газетах, журналах. Властиве Олексію Івановичу і уміння бачити красу оточуючого нас світу, його неповторність і мінливість. Сприйняття навколишнього ювіляр майстерно відображає у поетичних рядках. Тож з-під його пера неодноразово виходили до друку й вірші. Знаково, що стежиною батька пішли і доньки. Найстарша Людмила після закінчення ветеринарного факультету Полтавської аграрної академії працює у Лубнах в районній лабораторії ветмедицини. У Чутовому на посаді завідуючої терапевтичним відділенням райдержлікарні ветмедицини трудиться молодша донька Неля, яка перерейняла від батька ще й потяг до віршування. До речі, і її чоловік, Вадим, - теж ветлікар. А Олексій Іванович уже радіє успіхам трьох онуків. І зичимо ми ювіляру міцного здоров’я, довгих років життя, родинного тепла, оптимізму та творчої наснаги.
Від імені колективу служби ветеринарної медицини району К.Бебех.
|