«Шахіст розраховує, однак не аналізує. А звідси виходить, що уявлення про шахи, як про гру, винятково корисну для розуму, обґрунтоване на чистому непорозумінні… Невибаглива гра в шашки вимагає значно більшого вміння розмірковувати і задає розуму більше корисних задач, ніж вдавана витонченість шахів. А оскільки шахові ходи не лише багатообразні, а й багатозначні, то шанси на необачність, відповідно, зростають, і в дев’яти випадках з десяти виграє не здібніший, а зосередженіший гравець. Інша справа шашки, де допускається один тільки хід з незначними варіантами: тут шансів на недогляд значно менше, уважність не відіграє особливої ролі і успіх залежить головним чином від кмітливості… Ніяка інша гра не вимагає таких здібностей до аналізу». Так розмірковував на початку свого оповідання «Вбивство на вулиці Морг» засновник детективного жанру у літературі Едгар По. Коли цю цитату прочитав відомий в районі шашкіст, кандидат в майстри спорту Валерій Пасічник, то ледве не розсміявся: «Цікава у письменника думка, - мовив одразу. - Шахісти, певно, не погодяться з цією позицією, адже шахи вважаються більш інтелектуальною грою, ніж шашки. Проте автор має рацію, що шашки вимагають значної концентрації розумових здібностей, серйозного аналізу ситуації під час гри, кмітливості, тямущості, зібраності. Шашки і шахи не варто протиставляти - це різні ігри і кожна з них по-своєму цікава». Захопився Валерій Сергійович шашками у дев’ятирічному віці. Через певний час переміг у шкільній першості, а згодом став чемпіоном району серед школярів. Після закінчення школи у Решетилівському районі навчався у Донецькому медичному училищі, Харківському медінституті. Опановуючи медичну справу, ніколи не забував про шашки, брав участь у різних турнірах з цього виду спорту. Водночас поглиблював свої теоретичні знання, захоплювався творчістю гросмейстерів А.Корижкіна, З.Цирика та інших. Перший спортивний розряд Валерій здобув на чемпіонаті України у 1972 році, який проходив у Харкові. А через деякий час успішно зіграв у заочному (через листування) турнірі, який тривав два роки. Валерій Сергійович з приємністю згадує цей турнір. Першого року його суперниками були першорозрядники з Москви, Куйбишева, Оренбурга, Ленінградської, Пермської, Ростовської, Донецької, Архангельської та інших областей колишнього СРСР. По закінченні цього змагання В.Пасічнику зарахували кандидатський бал. Наступний етап турніру був обмежений Україною. Опонентами стали шашкісти з Києва, Харкова, Миколаєва, Кривого Рогу, Херсона, Кіровограда тощо. За підсумками цього турніру Валерію Сергійовичу присвоїли звання кандидата в майстри спорту. Пізніше були різні районні, обласні змагання, у яких В.Пасічник, лікар Чутівської райсанепідемстанції, постійно був серед фаворитів і майже завжди – серед призерів. Особливо успішним у цьому плані став минулий рік, коли Валерій Сергійович став чемпіоном Полтавської області серед медичних працівників та обласного спортивного товариства «Спартак», де захищав честь медиків області. - Я давно спостерігав за грою Валерія Пасічника на обласних змаганнях, адже був на них головним суддею, - поділився думками відомий в області шашкіст, кандидат у майстри спорту, керівник шашкового гуртка Полтавського палацу дитячо-юнацької творчості, наш земляк родом з Чапаєвого І.Кузьмінський. - Це теоретично достатньо підготовлений шашкіст, завжди зосереджений, здатний успішно комбінувати в ході гри. Гросмейстер з шахів Давид Бронштейн свого часу зазначив: «Шахи - це спосіб спілкування між людьми». Цей вислів сповна стосується й шашок. - Доброзичливе спілкування між людьми дуже важливе у багатьох аспектах, - зазначає В.Пасічник. – Насамперед, для їхнього здоров’я, адже спілкування дає набагато більше позитивних емоцій. Гра в шашки неабияк сприяє цьому. Бажано, щоб турніри з цього виду спорту були масовішими, щоб активнішою була молодь.
М.Алфер'єв.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS