Краснодарський край Російської Федерації дуже схожий на Україну. Про подібність цю писав не один митець у віршах і прозі. Там такі ж безкраї ниви, оксамитові ночі, малахітові ріки й смарагдові ліси. Саме у цьому мальовничому краї п’ятого липня 1963 року з’явився на світ майбутній господар щедрої української землі Олексій Шляхов. Дід О.Шляхова володів немалим земельним наділом, був хліборобом. Але молодим людям властиве прагнення спробувати себе в чомусь новому. Тож, коли прийшов час обирати професію, яка для багатьох стає долею, Олексій Іванович вирішив навчатись у Новгородській області, аби здобути спеціальність бортрадиста транспортного літака. Відслуживши відповідний строк, вирішив продовжити військову кар’єру. Радянській армії Олексій Іванович присвятив вісім років життя, досяг певних успіхів. А потім наче відчув далекий, але могутній поклик. Спочатку навіть достоту не зрозумів, що його кличе. І ось якось разом з дружиною приїхали гостювати до її батьків в Іскрівку. Тут поклик, який давно лунав у душі, став уже не далеким і незрозумілим, а таким близьким, рідним, наче кличе мати. Олексій Іванович усвідомив, що це манить його земля, можливо, перегукуючись з голосом предків, які теж колись віддавали їй себе. А вона ж ніколи не лишається в боргу, сторицею віддячує за турботу. Покинувши військову службу, О.Шляхов став працювати в іскрівському колгоспі завгоспом, згодом – бригадиром. Але наближалась перебудова, як говорить сам О.Шляхов, «розбрат і розруха». Настав час, коли ніхто не знав, як далі жити. Кожен обирав свій шлях. «Пам’ятаю, у 1991-92 роках Михайло Хворост почав активно пропагувати фермерство як новий ефективний і прибутковий спосіб господарювання, - поділився спогадами Олексій Іванович. – Не знаючи, чим усе обернеться, я ризикнув і разом з чотирма іншими громадянами написав заяву про надання у користування землі. З нас п’ятьох донині господарюю лише я. Важко тоді було, перспектив – жодних. Але, власне, і діватися нікуди. Мені виділили 12 гектарів. Першим придбанням новоствореного господарства стала п’ятикубова бочка, бувша у вжитку. Із техніки – три колеса, сім тракторів Т-34, п’ять сівалок. Усе – списане на утилізацію. Із цього «добра» ми зробили чотири більш-менш пристойних трактори, одну сівалку. Нею посіяли першу культуру – горох по соняшнику. Зараз у тих, хто б так посіяв – волосся б дибки стало, а тоді ми ще цього не розуміли. Тож, коли найняли техніку для збору врожаю, було не видно, горох там чи соняшник». Однак, праця закипіла, земля потребувала, щоб її доглядали. Перший урожай Олексій Іванович здав на місцеву хлібну базу, виручивши сім тисяч гривень. Ще сім позичив, домігся, аби додатково виділили землю. Тож господарство стало обробляти 50 га землі, засіявши її пшеницею. Згодом Олексій Іванович придбав у филенківському колгоспі й перший комбайн - бувалого «Колоса». Вдалося купити й три списані трактори Т-34. У 1994 році сільська рада надала в оренду господарству 100 га землі. Утім, люди здавали земельні паї неохоче. Спочатку приглядалися, чи все добре виходить. А вже у 2005 році масово почали здавати землю О.Шляхову, інколи й розриваючи договори з іншими господарствами. Зараз Олексій Іванович не нарікає ні на державу, ні на погоду. Переконаний - вмілий господар здолає всі труднощі. У фермерському господарстві нині налічується близько десяти постійних працівників. 1200 гектарів ріллі обробляють за допомогою дев’яти тракторів МТЗ-892, одного Т-170, а також двох комбайнів «Лексіон», двох «КамАЗів» та чималої кількості іншої техніки й інвентаря. Нива – чиста, вироблена, віддячує господареві, який не відрікся від неї у тяжкі часи, дорідним урожаєм. ФГ «Шляхова», головою якого є Олексій Іванович, постійно дбає про соціальну інфраструктуру Іскрівки, яка стала йому рідною, без вагань укладаючи угоди про соціально-економічне партнерство, допомагаючи школі, дитсадку та сільській раді у вирішенні нагальних питань. Незвичайний життєвий шлях цілком звичайного українського фермера. Доля О.Шляхова – яскравий приклад того, що інколи неважливо навіть, яку професію здобув, головне – покликання. А призначення Олексія Івановича – бути справжнім господарем рідної хлібодарної землі.
Дар'я ГУСТІЛІНА.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS