«Сторожівський курганний могильник – це рідкісна пам’ятка не лише для нас, археологів, а й для інших науковців-природників, - розповів один з керівників щорічних експедицій, старший науковий співробітник відділу археології Полтавського краєзнавчого музею Роман Луговий. – У 2010 році сюди приїздили фахівці Бєлгородського державного університету (РФ) на чолі з доктором географічних наук Юрієм Чендєвим. Внаслідок свого дослідження вони з’ясували, що ця ділянка землі не знала плугу. Тобто вона – первозданна і має неабияке значення для науковців у дослідженні клімату минулих часів, природних умов, у яких проживала людина. Саме тут, у Сторожовому, можна прослідкувати процес створення і зміни ґрунту протягом значного проміжку часу – від епохи плейстоцену до доби козацтва».
Упродовж шести років Роман Сергійович спільно з дружиною О.Коваленко, доцентом кафедри історії Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, та іншими членами експедицій по крупинках досліджують дописемну історію цього краю: поховання катакомбової археологічної культури, яким понад чотири тисячі років, та пізньосарматських аланських племен (ІV ст. н. е.) Тому Р.Луговий переконаний, що цю місцину слід зберегти для нащадків у первісному вигляді. «Необхідно створити заповідник. До того ж і база для цього є – Сторожівський гідрологічний заказник, оформлена археологічна пам’ятка – Сторожівський курганний могильник», - зазначив Роман Сергійович. З ним погодилися майже усі учасники міжнародної конференції, вражені красою нашого краю.
«Місце фантастично гарне, - захоплено поділився зі мною своїми враженнями житель Санкт-Петербургу, науковий співробітник державного Ермітажу Ю.Лесман. – Для мене це було відкриттям, як і сама Полтава, де стільки збережено пам’яток. А вам сюди туристів возити треба, показувати ці унікальні історичні місця». До нього приєдналися і науковий співробітник інституту археології НАН України Л.Виногродська та доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна І.Шрамко. Жінки із задоволенням фотографувалися на фоні чудових краєвидів і зазначали, що обов’язково слід зберегти цю місцину, створивши природний і археологічний заповідник. «Забезпечити умови проживання для туристів у селі, використовуючи український колорит. Заснувати сайт з фотографіями, навіть фільм з коментарем археологів зняти. Але у цьому мають бути зацікавлені і чиновники, які б підтримали місцевого сільського голову в усіх його добрих починаннях», - зауважила Л.Виногродська. Тож усі передумови для розвитку зеленого туризму у Сторожовому є: річка з риболовлею, історична мальовнича місцина, диковинні рослини (та ж ковила). Головне, щоб інтереси археологів та держслужбовців перетнулися - і справа зрушить з місця. А перші кроки уже зробили - як археологи, так і місцева влада. Про це під час виїзного засідання говорив Войнівський сільський голова А.Бугай. Він відмітив співпрацю з Р.Луговим та О.Коваленко, які по-справжньому переймаються долею цього краю, розповідаючи місцевими жителями про історичну цінність курганів.
Щиро подякував А.Бугай за підтримку голові РДА Ю.Третяку, начальнику відділу культури та туризму РДА О.Цимбалюку, директору районного народного краєзнавчого музею Г.Бафталовській, науковому співробітнику А.Шутю; а за допомогу в організації виїзної конференції - керівнику місцевого сільгосппідприємства Д.Момоту та депутату сільської ради О.Візеру. О.Цимбалюк, у свою чергу, запевнив, що виконавча влада і надалі не стоятиме осторонь цієї справи. «Ми маємо узаконити відповідним чином цю зону, щоб її не руйнували і не розорювали», - підкреслив Олександр Ілліч. Своєю версією щодо місця проведення козацької ради, на якій обрали гетьманом І.Мазепу, поділився з науковцями А.Шуть. Він також наголосив на важливому значенні цих курганів в епоху козацтва, адже вони виконували функцію сторожових постів. До того ж, саме тут у роки визвольної війни козаки випалювали селітру для виготовлення пороху. Натомість директор Полтавського краєзнавчого музею Катерина Фесик дякувала місцевій владі за гостинний прийом, зауваживши, що не вперше відбуваються подібні заходи на цій землі. Також вона привітала Р.Лугового з днем народження, яке він відзначав саме 20 вересня. Жінка навіть поділилася краплинкою інформації з особистого життя молодого, але уже відомого археолога, зазначивши, що він тридцять три роки тому народився на розкопі. Його мати Л.Лугова – завідувач науково-дослідного відділу археології Полтавського краєзнавчого музею. Тому й дитинство хлопця пройшло серед занурених у глибину віків людей – археологів. Тож і життєвий шлях йому був визначений самою долею. "Обрав професію, яка дає нам розуміння того, звідки ми пішли, запалює в серцях любов до рідного краю”, - зазначила К.Фесик. А цього дня археологи з усієї України і ближнього зарубіжжя та учні Сторожівської школи мали змогу поринути в історичне минуле Чутівщини. О.Коваленко провела екскурсію курганами Сторожівського могильника. Вона зазначила: «Майдан «Сторожова могила» (від цього топоніму походить і назва села) відомий з XVII ст. і згадується у літописі Самійла Величка. Його археологічне обстеження започаткував ще М.Рудинський у 1924 році. Курганну ж групу виявила у 1945 році Г.Сидоренко. Вона зафіксувала таку ситуацію: «На пн-зх від села розташована група курганів з курганом-майданом до 30 шт. Один з них розкопаний під землянку в період війни і поритий траншеями. Ближче до села група курганів обведена навкруги ровом». У 2002 році майданний комплекс досліджував С.Сапєгін: здійснив часткові археологічні розкопки кургану зрубного часу із впускним похованням скіфської доби, зняв план майданної групи та груп курганів. Систематичне дослідження розпочали у 2007 році спільною експедицією Інституту керамології, Полтавського державного педуніверситету та Полтавського краєзнавчого музею. Тоді ж остаточно уточнили план курганної групи, яка на сьогодні налічує 19 насипів, розташованих досить компактно на південь від майдану». На жаль, зазначила Оксана Валентинівна, усі поховання пограбовані. Втім, археологам вдається знайти й цінні для науки експонати. Вона детально розповіла про ці знахідки, виявлені упродовж шести років, демонструвала фото з розкопок. А після змістовної екскурсії учасники конференції мали змогу повною мірою оцінити гостинність місцевих жителів. Сільський голова А.Бугай пригощав їх стравами, приготовленими на вогнищі: рибна юшка та козацький куліш смакували кожному. Нікого не залишив байдужим і ароматний плов таджика Галіба Касімова. Я ж у черговий раз пересвідчилася, що у пошуках дива та відпочинку не потрібно їхати далеко. Варто лише цінувати те, що маємо, і любити рідний край.
Оксана ЧЕРКАС.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
