Сніжана Вікторівна – спеціаліст служби у справах дітей РДА. Тож за час своєї роботи бачила чимало знедолених діток, які втратили батьків, або стали соціальними сиротами. І за кожним з них у жінки боліло серце, мов за рідним. Звісно, С.Пукась розуміла, що зробити щасливими всіх не зможе… Та одного разу, коли проводили вилучення дітей із неблагополучної родини, Сніжана Вікторівна прикипіла душею до півторарічної дівчинки. «Щойно я побачила цю дитину, то зрозуміла: хочу, щоб вона стала частинкою нашої сім’ї, - розповіла С.Пукась. - Чоловік мене в усьому підтримав. А так як я добре знаю схему отримання пакету необхідних документів, то й зібрали їх швидко – за місяць». Маленька Анжела – мов сонечко, яке зігріває всіх промінчиками радості й щастя. Дівчинка комунікабельна, тож має багато друзів. Залюбки бере участь у масових заходах та святах. Сніжана Вікторівна й досі дивується, як семирічна дитина швидко запам’ятовує вірші і виразно їх декламує. Любить також співати. С.Пукась прикро чути, коли хтось говорить, що дитину її сім’я взяла до себе через гроші. «Не через гроші, - спростовує це твердження Сніжана Вікторівна. – Просто ми з чоловіком відчули, що нашого душевного тепла й любові вистачить і для цього маляти. Кожен обирає свій шлях. Недарма ж одна родина бере на виховання і п’ятеро дітей, а інша – лише одного. Бо слід тверезо оцінювати свої сили й можливості, правильно розподіляти час, тим паче, коли обоє з подружжя працюють». Олександру Антоновичу і Сніжані Вікторівні вдається це якнайкраще. Вони намагаються дати маленькій Анжелі все, про що може мріяти дитина: щасливі й веселі свята, розваги у міських парках відпочинку. С.Пукась розповіла, що протягом травневих вихідних родина побувала у парку Перемоги в Полтаві. Планують також поїздку до Харкова в парк Горького, який нещодавно капітально реконструювали. Анжела схильна до простудних захворювань, тож прийомні батьки намагаються щоліта оздоровлювати її на морському узбережжі: «Поки що дитина маленька для відпочинку в таборі, тому на море їздить з братом та його дружиною Катериною. Вони залюбки беруть її з собою, тож Анжела вже й цьогоріч проситься з ними в подорож». Нині ніхто не заперечить, що виховання в сім’ї – найгармонійніше і найблаготворніше для дитини. Бо де ж іще можна отримати стільки позитивних емоцій, як не на кухні з мамою, ліплячи перші вареники; чи запускаючи повітряного змія з сильним і мужнім татом, який знає так багато і захоплююче розповідає численні життєві історії, покликані виховувати в дитині тільки найкраще. Бережімо своїх рідних, бо сім’я – найдорожче в житті кожного!
Дар'я ГУСТІЛІНА.
| 
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS