Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
До Дня захисника України
- Як Ви потрапили до війська, чи перебували у зоні АТО?
- Потрапив до війська ще на початку квітня 2014 року під час першої хвилі мобілізації. Служив у 93-ій окремій механізованої бригаді, що дислокувалась у Черкаському Дніпропетровської області. Після бойового злагодження, яке тривало близько трьох місяців, нас направили на виконання бойового завдання із забезпечення та обслуговування певної території у Донецькій області під час проведення антитерористичної операції.
З 23 липня 2014-го по 24 березня 2015 року постійно перебував у «гарячих точках», сподіваної ротації так і не дочекались. Разом з іншими бійцями в підрозділі супроводу забезпечував безперешкодну доставку вантажу до кінцевого місця призначення на передову. Виїздили не раз на добу, ризикуючи потрапити під кулі ворога. Частина неодноразово змінювала місце дислокації – Опитне, Піски, Авдіївка, Водяне, Старобешеве... З побратимами пережили не одне пекло цієї неоголошеної війни. Можна розповідати про ті страшні дні дуже довго, та хочеться говорити сьогодні про мирне життя, ділитися позитивними емоціями, вірити у світле майбутнє.
- І все ж таки, можете пригадати найтяжчий день за увесь час служби?
- Так, це було 11 лютого 2015 року в селі Піски під час відведення 100-міліметрової артилерійської зброї. Усе відділення потрапило під обстріл ворожої техніки. Саме цього дня двоє моїх товаришів отримали поранення, а медичну допомогу надавали самі ж хлопці… Чи гадав я коли-небудь, що в нашій мирній державі триматиму зброю, захищаючи нашу територіальну цілісність?!
- А як щодо волонтерської допомоги?
- Без підтримки простих людей із тилу, можна було й не починати бойових дій. Дуже приємно було отримати адресну допомогу з моєї малої батьківщини - Василівської сільської ради. Завдяки старанням голови Лариси Ярошенко прислали бронежилет, берци. А ще допомогли місцеві фермери - надіслали електрогенератори, бензопилку. Громадська організація «Чутівська громада» неодноразово надсилала теплі речі, продуктові набори. Саме в ті хвилини розумів, що ти не один, що поруч (нехай навіть на відстані) є люди, які готові підтримати тебе, допомогти. А коли приходили дитячі малюнки, життя ніби зупинялося, адже це та краплинка любові, якої тобі зараз не вистачає, навіть героїчні та мужні чоловіки не стримували сліз. Усе це додавало оптимізму та бажання відстоювати свою неньку-Україну.
- Руслане Анатолійовичу, а як родина пережила оці страшні дні без Вас?
- Долати усі труднощі по той бік мирного життя допомагали думки про рідних, близьких, які чекають солдатів, моляться за їхнє здоров’я і життя. Батьки, дружина, двоє маленьких діточок очікували на моє повернення, рахували дні, години. Саме їм я вдячний за теплоту, терпіння, адже перебуваючи в пеклі війни, забуваєш про час, бо він ніби зупинився.
- Яке Ваше сьогодення? Чому вирішили піти на державну службу?
- Після недовгого перепочинку після демобілізації вирішив спробувати себе на державній службі. Пройшов співбесіду і був призначений на посаду першого заступника голови РДА. На цю посаду пішов працювати для блага людей, щоб розбудовувати нову демократичну, економічно-розвинену державу.
А ще - аби перейматися життям бійців, допомагати їм у вирішенні тих чи інших питань. До того ж, мене обрали керівником районної ГО «Братерство учасників АТО Полтавщини», а у колишніх бійців дуже багато проблем щодо реалізації соціальних гарантій, зокрема забезпечення земельними ділянками, житлом.
- Що, на Вашу думку, потрібно зробити для селища, району, щоб поліпшити якість життя?
- Насамперед, потрібно закінчити те, що уже розпочали: доробити дороги, освітлення, поліпшити транспортне сполучення. У планах - реалізація програми забезпечення житлом та покращення житлових умов медичних працівників, учасників бойових дій, вирішення земельних питань
Вважаю, що запорукою успіху є оновлена команда зі свіжим поглядом на проблеми громади, співпраця з установами та організаціями всіх форм власності на умовах поваги та взаєморозуміння. А ще - аналіз пріоритетних завдань для ефективного матеріального росту громади в цілому, реагування та дії на всі побажання жителів нашої громади.
- Щоб Ви хотіли побажати з нагоди Дня захисника України?
- У кожну українську оселю - родинного затишку і сердечного теп-ла. А на українську землю нехай прийдуть Божа благодать, мир і єдність! Перемога буде за нами!
Джерело: http://чутове сільські новини |
| Категорія: Новини | Додав: редакция (09.10.2015)
|
| Переглядів: 439
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS