Таксі останніми роками стало невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Погана погода – викликаєш таксі, взула високі підбори чи повертаєшся пізньої пори – знову ж таки. Тож не дивно, що займатися приватними перевезеннями щороку починають все більше водіїв. Професію таксиста обрав і Микола Чумак з Чутового (на фото). Ось уже кілька років його автомобіль прикрашають «шашечки» таксі. Прикметно, що все життя чоловіка пов’язане з професією водія. Перед службою в армії він навчався у Карлівській автошколі. В армії був спочатку водієм, а згодом, коли йому присвоїли звання сержанта, став навчати водійській майстерності інших солдатів. Повернувшись з армії, М.Чумак змінив не одне місце роботи, але все не підходило. Та одного разу власник автомобіля таксі запропонував Миколі працювати водієм у нього. М.Чумак без вагань погодився. Згодом став займатись перевезеннями власним авто. Тепер має свою клієнтську базу. Люди залюбки замовляють його послуги, бо ж приємно відчувати доброзичливе ставлення, увагу та ввічливість. Таксист і приїздить швидко, і важкий багаж допоможе завантажити. Клієнтам М.Чумак робить знижки. Щоправда, взимку вони не діють, адже витрати на обслуговування автомобіля суттєво зростають. Поділився Микола і курйозними випадками зі своєї практики: «Одного разу мені замовили поїздку до Карлівки. Чоловік попросив зупинити біля місцевого магазину, мовляв, треба щось купити. Вийшов він - і з кінцями. Я на власні очі бачив, як той зайшов до магазину. Тож і я попрямував до торгівельного закладу, але горе-клієнта там не знайшов. Чи він через запасний вихід зник, не знаю, але гроші свої я втратив. А підвезення нетверезих громадян – це взагалі окрема тема. Бувало, сяде такий в машину, а доки додому довезу, він уже спить сном праведника. Розбудити неможливо, тож іду до хати, аби покликати родичів, щоб ті його забрали і розрахувались». Серед основних труднощів у роботі М.Чумак називає нікудишній стан доріг та велику кількість перевізників, які працюють нелегально: «Дороги наші жахливі. Ті запчастини, які, зазвичай, міняють раз на рік, ми повинні змінювати двічі або тричі. Обурює те, що багато таксистів працюють нелегально. Я щомісяця сплачую державі близько шестисот гривень, то чому ж інші від цього вільні? Вважаю, що влада та правоохоронні органи мають звертати на це більше уваги». Усім своїм колегам Микола бажає поменше ям та поломок, а працювати щоб доводилось лише з порядними людьми. Клієнтам же М.Чумак вдячний за довіру, адже саме для них він намагається зробити поїздки комфортними, швидкими, якісними та безпечними. Перші таксі-колісниці існували у Древньому Римі. На осі колісниці був закріплений «таксометр»: звичайна миска, у яку після кожної стадії (приблизно 200 м) падав камінець. Розрахунок за поїздку проводився за кількістю цих камінців. Виробництво машин з вбудованими таксометрами вперше налагодила компанія «Рено». У СРСР відносно розвинена служба таксі з’явилась у 30-50 рр. минулого століття. Саме тоді стали широко розповсюдженими «емки», «побєди», «зіми» та «волги». У середині століття на дверцятах таксомоторів з’явились шашечки, а в правому кутку лобового скла – зелений вогник, який сигналізував про те, що машина вільна.
Дар'я ГУСТІЛЫНА.
|