Історія виникнення свята має героїчний характер. 28 жовтня 1939 року в окупованій фашистами Чехословаччині сотні студентів та викладачів вийшли на мирну демонстрацію, але окупанти розігнали мітингуючих, при цьому загинув студент, похорон якого переріс в акцію протесту. Понад тисячу активістів арештували і відправили в концтабори, дев’ятьох з них стратили без суду та слідства. Через два роки, 17 листопада, у Лондоні відбулась міжнародна зустріч студентів, які боролись проти фашизму. Саме тоді і вирішили у пам’ять про загиблих щорічно відзначати цю дату як День студента. Тож студенти завжди були на вістрі подій. Як же сьогодні їм ведеться? Як живе сучасне студентство? Про це я дізналася, спілкуючись з нашою землячкою, студенткою Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка Оксаною Павліченко, яка уже четвертий рік здобуває фах вчителя біології. Насамперед, поцікавилася у неї, чому вона обрала саме цю спеціальність?
- Спочатку у мене був вибір між двома напрямами: біологія та іноземна мова. Але зваживши всі «за» і «проти» віддала пріоритет біології. Як з`ясувалось згодом, не прогадала.
- Тобі подобається сам процес навчання? Яка наукова база в університеті? Вистачає друкованого та технічного матеріалу?
- Так, підручників вистачає. Мені подобається «гризти граніт науки», адже майже щодня дізнаюсь щось цікаве. Хоча було б сухо, якби не було практичних занять, тим більше, що в нас вони часто проходять на свіжому повітрі: в заповідниках, дендропарках, оранжереях. Краса! (Сміється.) На жаль, питання навчальної мате-ріально-технічної бази в наших освітніх закладах стоїть дуже гостро. У той час, коли весь цивілізований світ перейшов у цифрову епоху, українську альмаматір прогрес чомусь обходить стороною. Бідних студентів спочатку навчають, приміром, креслити від руки великомасштабні карти та плани, аж потім на комп’ютері. Все б нічого, скажете ви, так воно і повинно бути, але це робиться наприкінці навчання, і студенти просто фізично за короткий проміжок часу не можуть засвоїти новітні технології. Та й на прогресивні прилади дають тільки подивитись - «руками не чіпати».
- А скільки коштує навчання?
- Точну суму назвати не можу, але до десяти тисяч в рік.
- Ти проживаєш у Полтаві, чи їздиш щодня додому?
- Живу в гуртожитку. Раніше з подругами винаймали кімнату, але матеріально було дуже накладно, як і щодня їздити додому.
- Так, в гуртожитку ціни на проживання помірні. Але як там з умовами, чи не затісно?
- Та, як вам сказати, шпаклівка зі стелі не валиться
- і слава Богу. У кімнаті зі мною ще три дівчини з мого універу. Кімнатка для чотирьох малувата, проте нам весело. Таке воно студентське життя.
- А як з харчуванням? Знаю, що багато студентів мають проблеми зі шлунком - гастрити або й гірше.
- Часто буває, біжиш на навчання і не завжди встигаєш поснідати. Та що там, навіть кави випити. Готувати щось після шостої пари теж не дуже хочеться, але в нас є чудова їдальня, де можна пообідати дуже ситно за невеликі кошти, в середньому за 10 гривень - комплексний обід.
- До випуску залишилось півтора року. Які плани на майбутнє?
- Мрію працювати за фахом. Хоча знаю, що в нашій країні це дуже непросто.
- Як святкуватимеш День студента?
- Як відомо, у студента два свята: День студента і кожен день. Тому, як завжди, будемо відриватися на повну, чого і всім бажаю! Від імені редакції «Сільських новин» в Міжнародний день студента сердечно бажаю нинішньому і наступним студентським поколінням бути на рівні високих вимог сучасного життя. Нехай збудуться всі ваші мрії та назавжди збережеться у серцях романтика студентських літ.
Оксана Мірошниченко.
| 
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS