Цього не по-осінньому сонячного дня свій 86-ий день народження відзначив ветеран Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій Володимир Парасочка з Флорівки. Володимир Микитович з радістю зустрічав Г.Коваль, П.Павленка, Вільницького сільського голову Тетяну Василик, а також аматорів сцени з Чапаєвого Людмилу Ломаку і Світлану Чалик. Гості вручили імениннику квіти і подарунки, а Володимир Микитович гостинно запросив усіх до хати. Л.Ломака та С.Чалик подарували ветерану кілька фронтових пісень, які розчулили його і викликали чимало спогадів. Володимир Микитович розповів, що на службу в армію потрапив у 1944 році. Спочатку служив в Ульянівській області, а згодом, у званні молодшого сержанта, - на ІІ Прибалтійському фронті під Ригою. У першому бою В.Парасочка отримав тяжке поранення. Півроку солдат перебував у госпіталі. Після війни повернувся у Кантемирівку, звідки він родом. Довго ходив на милицях, а коли остаточно одужав, почав працювати комбайнером. «Тодішнє керівництво розгледіло у мені хист до техніки, тож на роботу прийняли без вагань. Спочатку думав, що не впораюсь, бо ж ніде не навчався цій справі, - згадує В.Парасочка. – Пам’ятаю, як у господарствах почали з’являтись самохідні комбайни, тоді це здавалось дивом техніки. А коли пригнали новенькі «Ниви», то працювати стало значно легше». Володимира Микитовича часто направляли допомагати в інші господарства. Одного разу послали до Флорівки молотити соняшник. Удень напружена праця, а ввечері, як це заведено серед молоді, веселий відпочинок. На одній з таких вечорниць Володимир Микитович зустрів свою долю – Оксану Іванівну. І повертатися до Кантемирівки парубок уже не схотів. Працювати став у місцевому господарстві. Керівництво і тут помітило перспективного, відповідального робітника, тож і призначили Володимира Микитовича бригадиром тракторної бригади. Нині у помешканні В.Парасочки красується фото молодого, щасливого подружжя. Мужній чоловік і вродлива дружина. Такими вони були колись. Оксана Іванівна покинула цей світ чотири роки тому. Але доля подарувала подружжю двох синів і доньку. Володимир Микитович багатий нащадками, має шістьох онуків, трьох правнуків та одного праправнука. І досі допомагає поратись по господарству, водить автомобіль, щоправда, діти вже не дозволяють їздити далеко. Можливо, саме ця непосидючість і підтримує здоров’я ветерана. Цього дня Г.Коваль і П.Павленко вітали з наступаючим Днем людей похилого віку Варвару Безотосну з Флорівки, Варвару Пістряк та Дар’ю Ємець з Нової Кочубеївки, а також Юхима Діхтяра з Чапаєвого. Старенькі отримали в подарунок від гостей продуктові набори та побажання зустріти свій сторічний ювілей.
Дар’я Густіліна.
| 
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS