Привітали учасників та гостей конференції заступник голови РДА С.Титар, заступник голови районної ради В.Калаур та начальник відділу освіти, молоді і спорту РДА М.Павленко. Зокрема, Мілана Андріївна зазначила: «Знаково, що низка інформаційних заходів про розвиток усіх трудових і виробничих галузей починається історією освіти, адже вона завжди була невіддільною від суспільного життя». Про розвиток освіти на Чутівщині у радянський час детально розповіла завідуюча РМК К.Курінна.
На жаль, розмістити увесь матеріал, який Катерина Михайлівна ретельно збирала протягом років, на сторінках районки неможливо. З її виступу присутні почерпнули чимало користного. Серед іншого, К.Курінна розповіла, що на Чутівщині у 20-их роках діяли як дитячі садки, так і трудові школи. «Із встановленням радянської влади у Водяному, там почала працювати Водянсько-Штурмівська трудова школа, куди ходили не лише діти, а й дорослі, - повідомила Катерина Михайлівна. – Сьомого листопада 1917 року у Федорівській школі відбулось голосування, на якому підтримали радянську владу. А вже наступного року для дорослих організували лікбез, оскільки на сто чоловік вісімдесят були неграмотні. Розпочала свою роботу на базі земської чотирикласної початкова школа у Черняківці.
У 1924 році на території радгоспу ім. ХТЗ перша вчителька Василівської школи Євгенія Іванівна Харченко зібрала семеро першокласників і розпочала заняття. У Кочубеївці і Смородщині теж були початкові школи, які стали осередками боротьби з безграмотністю.
Більшість шкільних приміщень споруджували за проектами земських інженерів і техніків наприкінці ХІХ-на початку ХХ ст. Вони включали в себе класи, рекреації, квартири для вчителів. Школи, збудовані у нашій місцевості, мали за основу плани, розроблені Н.Лермонтовим для Ярославського земства. Він створив їх на зразок планів фінських архітекторів, через що вони називались інколи «школами фінського типу». Такі приміщення збудували в Лисичій, Трудолюбівці, Новогряковому, Гряковому та Нижніх Рівнях.
Інші школи знаходилися в непристосованих приміщеннях. Проблемою того часу була нестача палива. Через це заняття були нерегулярними, деякі школи не функціонували тижнями. Дітям подеколи доводилось навчатись за мінусової температури.
У 30-их роках запровадили уроки зі сталим складом учнів і стабільним розкладом.
Розпочала свою роботу Войнівська початкова школа, в обслуговування якої увійшли Войнівка, Виноминівка, Федоровщина і частково Зеленківка та Фалимонівка. Навчанням охопили 120 учнів.
А у 1931 році у Войнівці відкрили школу на 180 учнів. Допоміжні класні приміщення на шість кімнат розташували в порожніх хатах розкуркулених. Із 1933-го до 1957 рік зі школи випустили 255 учнів з семирічною освітою. У 1939 році на зимовій сесії районної ради народних депутатів порушили питання про будівництво семирічної школи у Флорівці. Приміщення було двоповерховим. Навколо школи заклали фруктовий сад. Сільська рада дозволила навчальному закладу взяти в оренду гектар землі.
У 1939 році школу здали в експлуатацію, але її приміщення згодом зайняв дитячий будинок, який проіснував до 1975 року.
Роки війни принесли багато горя жителям Чутівщини. Були зруйновані і шкільні приміщення. За їхню відбудову взялися одразу ж після визволення, у вересні-жовтні 1943 року. На початок 1945 року нараховувалося 28 шкіл, 4359 учнів, 195 вчителів. У 60-их роках важливим завданням була організація в країні загальної обов’язкової середньої освіти, удосконалення навчального процесу і виховання. У 60-70-их роках практично в усіх селах району збудували нові приміщення шкіл. Зміцніла матеріально-технічна база. Для профільного навчання школярів відкрили перший на Полтавщині Артемівський навчально-виробничий комбінат.
У 1975 році Чутівський район став переможцем Всесоюзного соціалістичного змагання за введення в дію нових об’єктів народної освіти. За результатами атестації вчителям присвоювали звання старшого учителя, учителя-методиста. Ефективно і плідно працювали педагоги. Першим вчителем-методистом став викладач історії Артемівської школи М.Гапула. Урядові нагороди отримали В.Нестеренко (орден Трудової слави ІІІ ступеня), Г.Політько (медаль «За трудову доблесть»), Н.Зозуля (медаль А.С.Макаренко), Н.Пальоха (значок «Відмінник народної освіти»), Н.Шевченко (значок «Отличник просвещения СССР»), Л.Марюха та Л.Коркішко удостоєні звання «Заслужений учитель УРСР». У 1988 році в районі діяли п’ять середніх, 14 восьмирічних, вісім початкових шкіл, в яких працювали 368 учителів та вихователів, 20 старших піонервожатих, 287 мали вищу освіту. Навчалося 3616 учнів. В усіх навчальних закладах викладали українською». Вчитель історії Гряківської школи Л.Іващенко у своєму виступі вказала на важливість краєзнавства в навчально-виховному процесі. Адже саме завдяки пошуковій роботі вчителів та учнів вдалося зібрати повну історію села та школи. У музеї, який розміщений в приміщенні старої школи, проводять музейні уроки, конференції, години спілкування, екскурсії. Директор Новофедорівської школи Т.Дейнека розповіла про роботу закладу в період, коли ним керувала О.Кавун, яка присвятила педагогіці 50 років. Учитель історії Новокочубеївської школи Т.Заєць поінформувала про розвиток навчального закладу в 60-80-ті роки. Про випускників Артемівської школи, які стали її гордістю – видатними науковцями, розповіла вчитель історії В.Вітко. Цікаво висвітлила багаторічну співпрацю школи і звірорадгоспу «Петрівський» директор Чапаєвської школи Т.Малахова. Підприємство тривалий час очолював М.Сорокін, який і нині, обіймаючи посаду сільського голови, постійно підтримує дитсадок і школу. Про історію і сьогодення районного Будинку дитячої та юнацької творчості розповіла керівник закладу Л.Кучеренко. Участь у науково-практичній конференції взяли також працівники районної дитячої бібліотеки, які підготували тематичні виставки книг та прес-матеріалів. Змістовною була експозиція матеріалів «Розвиток краєзнавства в школі з досвіду роботи». А за результатами науково-практичної конференції та пошукових робіт незабаром світ побачать збірки К.Курінної «Розвиток освіти у 20-90 рр.» та «Вчителем стоїть освіта». 90 років для історії - зовсім маленький відрізок часу. Але в житті людини це - народження, становлення, трудовий шлях. І кожен рік сповнений новими звершеннями і перемогами. Саме з них і складається освіта Чутівщини.
Дар'я Густіліна.
| 
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS