Усі господарства району дружно взялися до обмолоту ранніх зернових, тож збирання пшениці вже завершили. Що вже й казати про одне з передових сільськогосподарських підприємств району ПСП «Дружба»! Головний агроном господарства Олександр Іванюта розповів, що пшениця займала на нивах ПСП «Дружба» 550 гектарів. Її почали молотити третього липня, а закінчили – 24-го. Сорт «Солоха» селекції Київського інституту дав по 50 ц/га. ПСП «Дружба» давно співпрацює з Одеським селекційно-генетичним інститутом. Основними напрямами роботи інституту є наукове забезпечення і удосконалення селекційного процесу та створення на цій основі високопродуктивних, високоякісних сортів, гібридів зернових, зернобобових, олійних, кормових культур. За час існування установи її фахівці створили понад 320 сортів і гібридів, які широко застосовують у виробництві, займали та займають значні площі посіву у багатьох регіонах. Наприклад, сорт озимої пшениці "Одеська 3” висівали свого часу майже на семи мільйонах гектарів, а кожен третій гектар озимої пшениці в Україні займав сорт «Одеська 51». І тепер сорти селекції інституту висівають в Україні щороку на 5-6 мільйонах гектарів. Вченим інституту належить пріоритет у створенні нової культури – озимої твердої пшениці та перших вітчизняних високоолійних, стійких до основних хвороб, перш за все до вовчка, гібридів соняшнику. За 2000-2006 роки в інституті створили та передали до державного сортовипробування 131 сорт і гібрид, у т.ч. 36 сортів озимої м'якої, 10 - озимої твердої пшениці, 12 сортів ярого та озимого ячменю, 26 гібридів кукурудзи, 27 – соняшнику, сім сортів та гібридів соргових культур, 4 - сої, 1 - гороху, 4 - нуту, 2 - люцерни, 2 - еспарцету. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, налічується 139 сортів та гібридів, виведених в інституті. Тож коли директор ПСП «Дружба» Микола Явдошенко вирішив створити на базі свого господарства насінгосп, він обрав у партнери Одеський інститут. Нині господарство успішно вирощує озиму пшеницю сорту «Благодарка одеська», яка дала по 70 ц/га. Продуктивним є й сорт «Заграва одеська» (67 ц/га). Безпосередньо в інституті фахівці ПСП «Дружба» закуповують насіння-супереліту. Схожість його становить 98%, енергія – 96. Маса тисячі зерен «Заграви одеської» - 40 грамів, «Благодарки одеської» - 46. У насінгоспі ПСП «Дружба» нині є для реалізації 250 тонн насіння еліти. Також тут можна придбати ячмінь «Воєвода» (еліта), «Командор» (І репродукція). Усе – з Одеського інституту. «Ми реалізовуємо насіння-еліту по 2800 гривень за тонну, - зазначив М.Явдошенко. – Фактично це ціна насіння першої репродукції. Адже головна моя мета – не нажива. Прагну, аби в усіх, хто господарює на землях Чутівщини, урожаї були дорідними». Зараз у ПСП «Дружба» купують насіння землекористувачі з Валківського, Карлівського, Красноградського районів, а з Чутівського чомусь не поспішають. Прикро, адже кожен господар з нашого району має можливість придбати елітне насіння зовсім поруч. Ячмінь у ПСП «Дружба» почали збирати десятого липня. У середньому він дає по 50 ц/га. М.Явдошенко звернув увагу і на сорго, яке вже декілька років успішно вирощують у господарстві. Батьківщиною сорго вважається Африка. Особливо велика кількість його природних та культурних форм зустрічається в Північно-Східній Африці — Ефіопії та Судані (звідки й простонародна назва «суданка»). Микола Володимирович розповів, що, враховуючи високу адаптаційну здатність, продуктивний потенціал, посухо-, солестійкість, різні види сорго широко культивують у багатьох країнах світу. Зернове сорго складає основну групу. Із зерна одержують цінний корм для тварин і сировину для комбікормової та харчової промисловості. Як харчова культура, сорго займає третє місце в світі після пшениці та рису. У його зерні - близько 15% протеїну, а також лізин. М.Явдошенко, охрестивши сорго культурою майбутнього, зазначив, що його зерно значно підвищує продуктивність сільськогосподарських тварин, дає вдвічі більше зерна з одного гектара, ніж ячмінь, має значно вищий вихід спирту. У попередні роки вирощування цієї культури Микола Володимирович помітив, що вона значно менше залежить від погоди, ніж ячмінь. Останній, до речі, у зв’язку зі змінами клімату в наших широтах, незабаром стане зовсім непродуктивним. Потенціал же урожайності у сорго – 100-120 ц/га. М.Явдошенко – один з послідовників видатного Федора Трохимовича Моргуна. Микола Володимирович розповів, що колись Ф.Моргун, обійнявши високу посаду на Полтавщині після роботи у далекому Казахстані, почав активно запроваджувати безплужний, безвідвальний поверхневий обробіток ґрунту. У перші роки він зіштовхнувся з активним спротивом зі сторони науковців та виробників. У ті часи визнавали лише плуг. Але життя розставило все на свої місця. У Чутівському районі цю систему першим почав застосовувати саме М.Явдошенко. І вже близько півтора десятка років завдяки цьому отримує дружні сходи та високі врожаї. Ця система, окрім того, що дає значну економію, дозволяє зберегти у ґрунті більше вологи. Життя у ПСП «Дружба» вирує не лише на нивах. Впорядкованістю й охайністю радують око ферми. Зоотехнік господарства Людмила Шевченко повідомила, що на фермах утримують 534 корови, 350 голів молодняка до піврічного віку, 600 – до року. М’ясо реалізовують до багатьох підприємств, молоко – до Пирятинського сирзаводу. Та ціна на продукцію лишається вкрай низькою, тож лишається лише сподіватись, що у мудрих господарів, які й досі не відмовились від тваринництва, стане сил і наснаги й надалі працювати в цій підгалузі. У щоденних клопотах М.Явдошенко не забуває про підтримку соціальної інфраструктури сіл, допомагає людям. Тож недарма кажуть: «Буде хліб – буде й пісня!»
Дар’я ГУСТІЛІНА.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
