Каталог статей

На початку зустрічі І.Різник розповів про реорганізацію служб аграрної сфери. Зокрема, він повідомив, що карантинна інспекція та служба захисту рослин злилися в одну державну фітосанітарну інспекцію, яка контролює ввезення пестицидів та отрутохімікатів, їх збереження, застосування та ін. І.Різник поінформував про шкідників, з якими аграріям цього року доведеться стикатися в полі: «Знову небезпечним став лучний метелик, який минулого року був не надто активним через погодні умови. Особливістю цієї комахи є те, що за ніч вона долає відстань до п’ятисот кілометрів. Прогнозують також збільшення кількості хруща і совки». В.Кравченко зауважила, що пестициди часто потрапляють на нецільові об’єкти: в ґрунт, повітря, водні басейни, знищуючи корисну фауну, бджіл, комах-запилювачів. Тож категорично забороняється допускати до роботи з хімікатами людей, які не ознайомлені з правилами техніки безпеки. Серед найпоширеніших помилок під час роботи з пестицидами фахівці озвучили недотримання норм внесення та асортименту, відсутність засобів індивідуального захисту, недотримання правил техніки безпеки та особистої гігієни, зберігання спецодягу разом зі звичайним, внесення пестицидів несправною технікою, гербіцидів - на перерослі бур’яни, без урахування економічного порогу шкодочинності, недотримання строків безпечного виходу людей на оброблену ділянку, а також використання неякісних та несертифікованих препаратів. І.Різник детально розповів про організацію робіт із пестицидами: «Люди, які будуть так чи інакше пов’язані з агрохімікатами, мають пройти медогляд, навчання та інструктаж із техніки безпеки. Не можна допускати до цих робіт неповнолітніх; тих, хто протягом року пережив хірургічне втручання або має медичні протипоказання, вагітних жінок та матерів-годувальниць, нетверезих осіб. Не рекомендують вносити хімікати за температури повітря понад двадцять градусів та швидкості вітру понад три метри на секунду. Тривалість робочого дня з надзвичайно небезпечними препаратами не має перевищувати чотирьох годин, з іншими – не більше шести годин. На період роботи з пестицидами працівників слід забезпечити засобами індивідуального захисту, безкоштовним спец-одягом, харчуванням відповідно до медичних показань, організувати душ і прання одягу. Для відпочинку і харчування необхідно обладнати місце, не менше як за двісті метрів з навітряного боку від робочого поля, де мають бути ємність з питною водою, рукомийник, мило, рушники та аптечка. Про початок і строки хімічної обробки посівів повідомляють місцеве населення. На відстані не меншій трьохсот метрів виставляють єдині застережні знаки; попереджають і власників бджолосімей. Санітарно-захисна зона за наземної обробки має бути не меншою п’ятисот метрів, а за авіаційної – тисячі». В.Кравченко поінформувала працівників фермерського господарства про заходи безпеки під час приготування робочих рідин пестицидів та заправки обприскувачів. Вікторія В’ячеславівна також нагадала, за якими симптомами можна визначити отруєння пестицидами та правильно надати першу долікарську допомогу. «У таких випадках дорога кожна хвилина, - наголосила В.Кравченко. – Не слід чекати на медиків, адже до їх прибуття за допомогою правильно укомплектованої аптечки можна поліпшити стан постраждалого самостійно». І.Різник зауважив, що аграрії в усьому світі поступово відмовляються від застосування агрохімікатів: «Потрібно розвантажувати землю від «хімії». Адже є альтернатива пестицидам – це біологічні методи боротьби зі шкідниками. У нас їх активно застосовують у ПП «Черняхівське», а цього року планують запровадити у СТОВ «Ніка». Наприкінці зустрічі агроном СФГ «Сіріус» Леонід Тарсуков подякував фахівцям за змістовні доповіді. На фото: працівники СФГ «Сіріус» Юрій Золотоус, Віталій Пирогов та Валерій Самойленко спілкуються з Іваном Різником.

Д.Густіліна