Каталог статей

Справжній чоловік і господар – небагатослівний, з легкою зажурою в добрих очах, натрудженими руками та печаттю безлічі думок на чолі. Таким є словесний портрет і голови ФГ «Орбіта» Миколи Колісника зі Скибівки. Уже багато років він пов’язаний із землею. Доглядає й обробляє її. А нива не лишається в боргу: дарує добробут, силу і впевненість. І хоч зараз не завжди все складається, як того хотілося б, та були часи ще скрутніші. Микола Васильович народився 1959 року у Воєвідському неподалік Скибівки. «Зараз цього села ні на карті, ні на землі немає», - з сумом зауважує М.Колісник. Середню освіту здобував у Филенківській школі. Свою alma-mater Микола Васильович не обходить увагою й нині. Директор Филенківської школи Вікторія Филенко розповіла, що фермер допоміг у придбанні і встановленні залізобетонної огорожі навколо школи. Постійно виділяє кошти і на оздоровлення дітей, надає транспорт для вивезення сміття. «Взагалі, він така людина, що ні в чому не відмовляє, залюбки долучається до будь-якої доброї справи», - наголошує В.Филенко. Після закінчення школи Микола Васильович навчався на шофера у Карлівському ДТСААФ. З 1977-го по 1979 рік проходив службу в армії. Виконувати військовий обов’язок перед Батьківщиною пощастило в Ленінградській області, легендарному місті Гатчина. І досі згадує колишній зв’язківець, як на відстані метра бачив генерального секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова. Після повернення з армії у 1979 році Микола Васильович почав працювати в скибівському колгоспі ім. Кірова. А наступного року одружився зі своєю обраницею – Зінаїдою Іванівною. М.Колісник згадує, як колись брав активну участь у будівництві вулиці Кірова у Скибівці. Саме тоді почався її активний благоустрій. Довіреним «КамАЗом» перевіз туди чимало будматеріалів. Можливо, Микола Васильович і надалі працював би водієм, однак настала перебудова, згодом Союз розвалився, а за ним – і колгоспи. Тож перед родиною М.Колісника постало важливе питання: як бути далі? Вирішили зайнятись новою справою – фермерством. У 1993 році взяли в обробіток 50 га ріллі. Назву новоспеченому фермерському господарству запропонували у банку: із переліку аграрій-початківець обрав найменування «Орбіта». Першими культурами були соняшник, пшениця, ячмінь, гречка. А от кукурудзу сіяти тоді ще боялись: через недосвідченість могли або недозрілу зібрати, або ще яка біда з нею траплялась. Техніку купували завдяки банківським кредитам. Зараз ФГ «Орбіта» - одне з найбільших фермерських господарств у районі, в обробітку якого майже тисяча гектарів ріллі, на якій трудяться 10-12 постійних працівників. До всіх Микола Васильович намагається ставитись з повагою, розумінням. Пайовикам безкоштовно обробляє городи. Чимало робить для поліпшення інфраструктури села. Зокрема, Скибівський сільський голова Петро Осадчий розповів, що М.Колісник постійно допомагає в благоустрої, будівництві освітлення та ін. На одному з двох орендованих ставків М.Колісник облаштував пляж і зону відпочинку. Усі жителі Скибівської сільської ради мають змогу безкоштовно тут рибалити. Найбільше захоплення М.Колісника – мисливство, яким займається з 1984 року. Голова районного товариства мисливців та рибалок Сергій Костенко так відгукнувся про М.Колісника: «Це – дуже порядна людина. Він очолює первинний мисливський колектив Филенкового, завжди надає спонсорську допомогу нашому товариству. Микола Васильович та його однодумці з районної спілки – благородні мисливці, які не лише полюють тільки у встановлені строки, а й дбають про збереження та поповнення фауни, завозять до угідь Чутівщини тварин і птаство, підгодовують живність взимку». Зараз у ФГ «Орбіта» все ладиться. Вирощуючи прибуткові кукурудзу та соняшник, М.Колісник не забуває й про озиму пшеницю, яка займає нішу у 15% від структури посівних площ. У господарстві є три комбайни «Дон», чимало тракторів та іншої техніки. Крім того, що Микола Васильович вмілий господар, він ще й турботливий батько, люблячий дідусь. У щасливому шлюбі народилися дві доньки: Тетяна й Наталія. Зять Артем нині працює разом з тестем у господарстві. А дві онучки-щебетушки, мов промінчики сонця, осявають часом складне і завжди таке непередбачуване життя. Саме заради них, дітей і онуків, прагне душа аграрія до нових звершень і здобутків.

Дар’я Густіліна