Каталог статей

Олена Гекова за 14 років роботи в Артемівській школі здобула звання «Старший учитель» та першу категорію. Двічі виборювала почесний титул «Учитель року» в номінації «Українська мова та література» на районному конкурсі, проявляючи високий рівень професіоналізму та педагогічної майстерності. Неодноразово її учні уславлювали Артемівську школу на районних олімпіадах. У чому ж секрет її успіху? Мабуть, у неабиякій наполегливості у досягненні мети. Ще мудрий Сократ сказав: «Хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає причину». Тож Олена Костянтинівна зі шкільних років перебувала у постійному пошуку цих можливостей, відкриваючи в собі невичерпний потенціал. Сумлінна та надзвичайно старанна учениця скрізь була серед кращих, і «золота» медаль - яскраве підтвердження цьому. А те, що бухгалтер за освітою через багато років змінила кваліфікацію на учителя - також свідчення її неординарності. Адже не могла така обдарована особистість реалізувати себе сповна у царині цифр. Душевне тепло та внутрішнє багатство неможливо було законсервувати в собі. З ним потрібно щедро ділитися. А школа - ідеальне місце для цього. Тож, коли видалася нагода потрапити у рідну альма-матер, не проігнорувала. Спочатку була секретарем, потім організатором позакласної роботи. Тодішній директор Н.Ільченко розгледіла у своїй підлеглій талановитого учителя, тому наполягала, аби вона вступила до педвузу. Довір’я та моральна підтримка старшого наставника мали велике значення. Невдовзі О.Гекова стала студенткою і вчителем української мови та літератури. Крок за кроком оволодівала премудростями філології, літературознавства та методикою викладання, заручаючись підтримкою колег, особливо В.Удовиченко. Надзвичайно відповідального і відкритого до людей педагога полюбили і в учительському, і в учнівському колективах. Доброта та тепло її серця не залишали нікого байдужими, адже вона нікому не відмовляла у допомозі. Тож недарма її випускники присвятили своєму наставнику слова: «Ви навчили нас любові. В кожній людині бачити хороше і за це її любити». До речі, на уроках літератури педагог передусім намагається прищепити своїм вихованцям найкращі загальнолюдські цінності. А кожен позитивний персонаж ставить за приклад для наслідування. Так, приміром, викладаючи матеріал за твором Е.Портер «Полліанна», який нині є дуже актуальним, заохочує учнів шукати причину для радості, нести людям позитив, як це робила однойменна героїня. Олена Костянтинівна, як класний керівник, випустила у світ два покоління школярів, а тепер взяла третє. Вона щаслива, що діти виростають на її очах, що у їхньому становленні та формуванні їхнього світосприймання відіграє не останню роль. Тож сподівається бачити плоди своєї праці: щоб учні стали справжніми людьми та знайшли гідне місце у житті.