Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
ювілей
Любов до своїх незрівнянних онучок Софійки й Майєчки – один із найважливіших рушіїв його життя. Адже для людини, для якої родина понад усе, інакше і бути не може. Тож радіє кожній хвилині спілкування з маленькими щебетушками, яких подарували йому доньки Аліна та Вікторія. До речі, зятів він прийняв у сім’ю за рідних синів.
Разом з дружиною Вірою Іванівною за майже 30 років створили міцну родинну фортецю, у якій усім затишно, комфортно, безпечно і надійно. І тримається ця фортеця на любові і злагоді, працелюбстві й безмежній турботі.
Сад, посаджений працьовитими руками господаря, не лише радує око, а й дарує смачні, налиті сонцем, плоди. А коли навесні вкривається білопінним цвітом, то злітаються за цілющим нектаром бджілки-трудівниці, яких Володимир Михайлович розводить на власній пасіці. Це його тиха гавань у бурхливій круговерті життя керівника-господарника.
Минуло уже 19 років, як В.Филенку довірили очолити колективне сільськогосподарське підприємство «Филенківське». Сприйняв це за велику честь, тому й докладав максимум зусиль, аби виправдати довір’я. Надзвичайна відповідальність допомагала йому успішно справлятися з обов’язками. Адже звик наполегливо працювати, торуючи цим трудовий шлях.
А розпочинав Володимир Михайлович з водія. Ще зі школи мав тягу до техніки. У нього в першого з хлопців-односельців з’явився мотоцикл. Цю техніку знав, як свої п’ять пальців. Тому, коли постало питання з вибором професії, вступив до автодорожнього технікуму.
У роботу поринав з головою. А що це так, свідчить такий випадок: на другий день після весілля залишив свою наречену з гостями, а сам подався в поле, бо без меткого і старанного водія в гарячу пору ніяк не могли обійтися.
Його цінували, тому й запропонувати керувати колективом водіїв. Завгар В.Филенко справився і з цим, бо умів дослухатися до мудрих порад старших наставників. Тож цілком закономірним був його подальший кар’єрний ріст.
За 19 років В.Филенко пережив різні реорганізації, змінювалися і форми господарювання, але вистояв і залишився керівником. Нині він очолює ФОП «Филенко». Як годиться принциповому директору, який працює на перспективу, завжди іде в ногу з часом, старається запровадити у своєму господарстві все прогресивне, дбає про поліпшення матеріально-технічної бази господарства, оновлює машино-тракторний парк. Займається також сортооновленням, закупляючи зерно найвищого ґатунку.
За сумлінну працю та високі досягнення у розбудові сільського господарства Володимира Михайловича неодноразово відзначали грамотами районного, обласного та всеукраїнського рівнів. Нагороджений він і орденом «Знак Пошани» Міністерства аграрної політики.
Активний В.Филенко і в громадському житті, за що його неодноразово обирали депутатом районної та сільської рад. Допомагає матеріально школі, дитсадку, вносить вклад коштами в озеленення села та його благоустрій. Адже звик підтримувати не словом, а конкретною справою. Як кажуть: “Дивись не на чоловіка, а на його діло”.
В.Филенка поважають, йому довіряють, бо на таких, як він, і тримається село.
Джерело: http://чутове, сільські новини |
| Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (27.03.2015)
|
| Переглядів: 443
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS