Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
Захисники Вітчизни
Коли Павлу Федоровичу в січні 2014 року вручили повістку з військкомату, йому вже було повних 45 років. Не міг похвалитися відмінним здоров’ям, однак від виконання військового обов’язку не відмовився. Тож разом з новобранцями, які підпали під четверту хвилю мобілізації, пройшов підготовку в навчальному центрі на базі Полтавського інституту зв’язку. А невдовзі потрапив на передову. Старшому навіднику автоматичного гранатомету станкового (АГС) роти вогневої підтримки 22-го окремого механізованого батальйону 93-ої бригади сектору «Луганськ» одразу дали позивний «Філ».
Павло Филенко пригадує: «Мій підрозділ постійно змінював місце дислокації. За рік і три місяці разом з товаришами утримував позиції під Новобахмутівкою, Райгородкою, Щастям, Кримським, Верхньоторецьким, Трьохізбенкою, Гірським, Кіровськом. У зв’язку з Мінськими домовленостями не використовував АГС, а лише автомат. До того ж виконував наказ командування не відкривати першим вогонь, щоб не провокувати ворога. Тим паче, що він був поруч, буквально за триста метрів. Однак бойових зіткнень не оминули. Це сталося у Верхньоторецькому та Орєховому. Нас Бог милував - залишилися неушкодженими, а от в іншій роті бойова розвідувальна машина натрапила на міну, в результаті - поранення, а одному солдату відірвало ноги. Ампутували…
Загалом, забезпечення технікою, боєприпасами, обмундируванням та іншим бажає бути кращим. Постійно відчували дефіцит бойових машин, яких наші попередники з третьої хвилі мобілізації багато втратили. Дуже бракувало приборів нічного бачення, тому доводилося постійно нашорошувати вуха.
Добре, що волонтери переймалися нашими проблемами та забезпечували усім необхідним: від техніки до засобів гігієни. Мені особисто допоміг підприємець з Диканьки.
Завдяки підтримці цих небайдужих людей було легше зносити всі тяготи армійського життя. Адже у будь-який час і погоду в повному обмундируванні доводилося щодня заступати на бойове чергування на три години, а взимку - на дві. Варту несли по одному, або по двоє. Як бойова тривога - то усі на позиції. Бувало, відбивали атаки диверсійної групи».
На днях П.Филенко демобілізувався. Його з радістю зустріли односельці та рідні. Чоловік мріє влаштувати своє особисте життя. Тож нехай щастить.
Джерело: http://чутове, сільські новини |
| Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (19.04.2016)
|
| Переглядів: 836
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS