Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Категорії розділу

Новини [959]
ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО [103]
"СІЛЬСЬКІ НОВИНИ"

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 203

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО

Захисники Вітчизни
Коли Павлу Федоровичу в січні 2014 року вручили повістку з військкомату, йому вже було повних 45 років. Не міг похвалитися відмінним здоров’ям, однак від виконання військового обов’язку не відмовився. Тож разом з новобранцями, які підпали під четверту хвилю мобілізації, пройшов підготовку в навчальному центрі на базі Полтавського інституту зв’язку. А невдовзі потрапив на передову. Старшому навіднику автоматичного гранатомету станкового (АГС) роти вогневої підтримки 22-го окремого механізованого батальйону 93-ої бригади сектору «Луганськ» одразу дали позивний «Філ». Павло Филенко пригадує: «Мій підрозділ постійно змінював місце дислокації. За рік і три місяці разом з товаришами утримував позиції під Новобахмутівкою, Райгородкою, Щастям, Кримським, Верхньоторецьким, Трьохізбенкою, Гірським, Кіровськом. У зв’язку з Мінськими домовленостями не використовував АГС, а лише автомат. До того ж виконував наказ командування не відкривати першим вогонь, щоб не провокувати ворога. Тим паче, що він був поруч, буквально за триста метрів. Однак бойових зіткнень не оминули. Це сталося у Верхньоторецькому та Орєховому. Нас Бог милував - залишилися неушкодженими, а от в іншій роті бойова розвідувальна машина натрапила на міну, в результаті - поранення, а одному солдату відірвало ноги. Ампутували… Загалом, забезпечення технікою, боєприпасами, обмундируванням та іншим бажає бути кращим. Постійно відчували дефіцит бойових машин, яких наші попередники з третьої хвилі мобілізації багато втратили. Дуже бракувало приборів нічного бачення, тому доводилося постійно нашорошувати вуха. Добре, що волонтери переймалися нашими проблемами та забезпечували усім необхідним: від техніки до засобів гігієни. Мені особисто допоміг підприємець з Диканьки. Завдяки підтримці цих небайдужих людей було легше зносити всі тяготи армійського життя. Адже у будь-який час і погоду в повному обмундируванні доводилося щодня заступати на бойове чергування на три години, а взимку - на дві. Варту несли по одному, або по двоє. Як бойова тривога - то усі на позиції. Бувало, відбивали атаки диверсійної групи». На днях П.Филенко демобілізувався. Його з радістю зустріли односельці та рідні. Чоловік мріє влаштувати своє особисте життя. Тож нехай щастить.

Джерело: http://чутове, сільські новини
Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (19.04.2016)
Переглядів: 69 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Пошук

Друзі сайту