Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Категорії розділу

Новини [959]
ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО [103]
"СІЛЬСЬКІ НОВИНИ"

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 209

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО

Захисники Вітчизни
Безсумнівно, Володимир Ярославович мав повне моральне право так написати, адже до війська пішов добровільно. Як справжній громадянин своєї країни, за покликом серця виявив бажання служити Батьківщині зі зброєю в руках у вирішальний і тяжкий для неї час. І як люблячий батько своїх дітей пішов боронити їх від лиха, бо вважає, що потім зможе з чистим сумлінням чесно відповісти на запитання ще малолітніх Мирослава й Валерії: «Тату, а ти нас захищав?» Разом з мобілізованими, які підпали під четверту хвилю, В.Юрьєв 27 лютого минулого року прибув у військову частину. Проходив службу в Харківській бригаді в/ч 5005. Через тиждень навчань потрапив у зону АТО, де прослужив беззмінно вісім місяців. На першій лінії зіткнення, яка проходила поблизу Зайцевого, Майорського, що під Горлівкою, бійці мали бути постійно напоготові, аби дати відсіч ворогу будь-якої миті. А ще неймовірна відповідальність перед побратимами, які стоять за ними. Тож солдат-корегувальник артилерійсько-мінометного вогню надзвичайно ретельно і сумлінно виконував свій безпосередній обов’язок - пильно спостерігав, фіксував і доповідав у штаб про обстріли, переміщення та координати ворога. У цьому його виручав планшет, куплений за кошти волонтера з Артемівки Сергія Коротича, за що Володимир йому дуже вдячний. Завдяки цьому ґаджету з наказом командування «спостерігати» справлявся на відмінно. Загалом під час виконання завдань солдат Національної гвардії України з позивним Бронік проявляв високі бойові та морально-психологічні якості, гідно ніс службу в зоні АТО. Дисциплінованого, чесного і відповідального однополчанина поважали командири і товариші по службі. А це багато про що свідчить. Сам же Володимир Ярославович про своє армійське життя розповідає стисло і неохоче. Повідав лише: «У прямих бойових зіткненнях не брав участі. Пощастило оминути небезпеку від артилерійського нападу ворогів. На жаль, інші батальйони потерпали від мінометних обстрілів. Там були «двохсоті» і багато «трьохсотих». Головне - вміти себе убезпечувати. Бліндажі деякою мірою рятують, але якщо пряме влучення, то навряд, хіба що вісім накатів можуть вберегти. Про свою безпеку треба дбати самому. У моїй частині це дуже добре розуміли. Радію з того, що вочевидь побачив позитивні зміни з армійським забезпеченням. Щодо харчування, то замість консервів доставляють свіжоморожену рибу та курятину. Поліпшилося і речове забезпечення. Налагодилася також дисципліна, у батальйонах побороли пияцтво». Нести службу В.Юрьєву допомагали рідні, з якими він постійно підтримував зв’язок. А зроблену власноруч донькою фенічку-браслет батько проносив впродовж року. Можливо, цей оберіг у додачу до щирих молитов дружини Оксани Павлівни і посприяли тому, що чоловік повернувся додому живим і неушкодженим. Наразі глава родини плекає сміливі плани на майбутнє. Передусім мріє відпочити хоч би з місяць. А потім займеться активною діяльністю, в якій буде місце для клубу юних десантників «Гвардія», членом якого він є уже три роки. Сам парашутист з досвідом, тож тепер навчає вихованців клубу під час теоретичних і практичних занять. Мріє відновити пасіку, бо за час його відсутності бджоли розлетілися у нові рої. Розраховує на підтримку бджолярів-однодумців, зокрема, Олександра Цимбалюка та Івана Гудзенка, які й зацікавили його цією справою. Головне, аби над головою було мирне небо. Оксана МІРОШНИЧЕНКО.

Джерело: http://чутове, сільські новини
Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (08.04.2016)
Переглядів: 75 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Пошук

Друзі сайту