Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
Твої люди, Чутівщино
- На роботі життя промайнуло, - якось у розмові зі мною обмовилась моя колега з відділу освіти молоді та спорту райдержадміністрації Раїса Артеменко.
- Це ж скільки ми вже з тобою працюємо на посадах?
- Мене призначили наприкінці липня 1984 року. Через кілька місяців матиму ювілей.
Саме тоді я дізнався, що ми в один рік розпочали роботу на посадах шкільних інспекторів і відпрацювали не мало, не багато, а по 30 років. А це, погодьтеся, практично все життя. І виникло бажання сказати добре слово про цю жінку, яка присвятила себе освіті.
Одразу скажу, що мене особисто вражає в ній три речі: ніколи не скаржиться ні на особисті проблеми, ні на труднощі в роботі (між собою ми ще з одним нашим колегою Віктором Мельником називаємо її робочою конячкою). Їй ніколи не зраджують оптимізм і віра в добро.
Те, що систему освіти і свою роботу вона знає досконально, переконувалися не раз. Бо коли заходили в глухий кут і потрібне рішення не знаходили, телефонували до неї. І, знаєте, правильне вирішення проблеми відшукували.
І ще одне: при всій завантаженості на роботі (згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста, а тепер методиста, обов’язків - до безкінечності, відповідальності - не менше) і вдома (жінка має двох дорослих доньок і трьох онуків) знаходить час на написання чудових поетичних творів. У творчому доробку нашої шанованої Раїси Іванівни три поетичних збірки, участь у чотирьох колективних виданнях, друковані твори на сторінках періодики.
Не хотілось би говорити про те, що має дві вищі освіти: філолога і журналіста. А так як закінчувала вуз у 1980 році, то ще і свідоцтво про одержання спеціальності медичної сестри цивільної оборони займає своє місце серед документів.
Як і всі ми, розпочинала свій шлях шкільним учителем, потім заступником директора школи з навчально-виховної роботи трішки попрацювала. І далі – адміністратор.
Раніше обласний відділ освіти практикував проведення дводенних семінарів інспекторів, а пізніше і головних спеціалістів з виїздом у райони. Там ми мали змогу багато спілкуватися і з питань виробничих, а як добрі друзі - і з особистих. Вважаю, що немає нічого ціннішого, ніж спілкування в неофіційній обстановці. Хіба ж такі дебати влаштовували! Інтерес викликали багато питань. Адже живемо в час змін і реформ. Повністю змінилось законодавство про освіту. За цей період переходили від середніх, неповних середніх та початкових шкіл до шкіл загальноосвітніх І-ІІІ, І-ІІ, І ступенів; від десятирічної - до одинадцятирічної освіти, потім до дванадцятирічної. Виникали школи нового типу: ліцеї, гімназії, школи-комплекси. Перехід від п’ятибальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів до 12-бальної. А навчальні плани та програми! Скільки змін у цих документах! І все це ми опрацьовували, вивчали, впроваджували в життя.
Особливо багато довелось спілкуватись з Раїсою Іванівною, коли при Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти створили творчу групу з напрацювання програми атестації загальноосвітніх навчальних закладів, до якої ввійшли багато наших колег з інших районів області, і я в їх числі. Основним експериментальним майданчиком був Чутівський район, де ми найчастіше збиралися. Саме там виданий перший збірник критеріїв для оцінювання роботи шкіл. Це був ще один перехід від фронтальних перевірок навчальних закладів до їх атестації.
І тоді я познайомився з Раїсою Іванівною ближче. Відзначу побіжно, що вона ніколи не робить нічого, попередньо не вивчивши нормативний документ, не опрацювавши складні чи незрозумілі моменти. Ніколи не соромиться запитати, якщо чогось не розуміє чи не знає. Часто згадує в розмовах свого колегу Анатолія Івановича Дяченка, який навчав її, тоді ще молодого спеціаліста, не поспішати приймати рішення чи писати відповіді на запит. Документ необхідно опрацювати, дати йому «вилежатись». На жаль, темп сьогодення дуже різниться від того, що був 10-20 років тому. Інколи рішення доводиться приймати миттєво. Тоді Раїса жартує: «Із врахуванням попередніх помилок». Саме так: із врахуванням попередніх помилок. Досвід - річ досить дивна: наживаєш роками, а коли настає час передавати наступним поколінням, не завжди маєш змогу це зробити (чи пенсія підходить, чи здоров’я підводить).
Дійсно, Раїса Іванівна має великий досвід управлінської діяльності, добре володіє методикою проведення перевірок навчально-виховного процесу, під час яких не тільки знаходить негативне, а надає методичну допомогу для усунення недоліків, при спілкуванні з працівниками закладів освіти намагається створити доброзичливу атмосферу, ситуацію успіху, зацікавленість у результатах виконаної роботи. Якось запитав, чи написала хоч одну доповідну записку на керівника школи, яку перевіряла?
- Жодної. Знаєш, Сергію, доповідна змусить начальника прийняти адміністративне рішення, навіть накласти стягнення. А воно рідко стимулює до роботи. Частіше результат буває протилежний: людина образиться, опустить руки. Я завжди, коли знаходжу прорахунки в роботі, намагаюсь пояснити, що потрібно робити і як. Даю час на виправлення помилок, потім перевіряю. Намагаюсь навчити. Головне, не забути перевірити, чи виконано. Довіра і наступна перевірка дають, як правило, хороший результат.
- Невже жодного разу не довелось розплачуватись за таку доброту?
- І не раз. Навіть стягнення потім мала за те, що своєчасно не проінформувала про виявлені порушення. Але ж суть не в тому. Тут є набагато важливіші речі. Саме в таких ситуаціях проявляються люди.
- І що?
- А нічого. Життя продовжується. Ставлення до цих людей я не змінювала. Просто для себе намагалась зрозуміти, чому вийшло, коли хотіла зробити добре, погано. Завжди шукаю причину в собі.
Попри всі перевірки, адміністративну роботу, Раїса Іванівна постійно підвищує свій фаховий рівень, працює над вивченням специфіки менеджменту освіти. Має друковану наукову статтю з цього питання «Робота над підвищенням рівня компетентності керівника загальноосвітнім навчальним закладом», друкується у часопису «Освіта Полтавщини». Задля підвищення свого фахового рівня, пропаганди передового досвіду педагогів Чутівщини, ознайомлення з власними напрацюваннями в управлінській діяльності, як спеціаліст відділу освіти, фахівець з української мови та літератури брала участь у численних Всеукраїнських науково-практичних конференціях. Має кілька друкованих наукових праць.
За роки роботи на посаді головного спеціаліста відділу освіти неодноразово отримувала почесні грамоти ОДА, Департаменту освіти і науки ОДА, районної ради, райдержадміністрації, відділу освіти РДА, обкому профспілки працівників освіти і науки. У 2005 році удостоїлася почесного звання «Відмінник освіти України». І це нагорода заслужена.
Вітаючи дорогу колегу, для якої робота є синонімом до слова життя, з ювілеєм, пригадавши нашу молодість та роки спільної праці, щиро зичу їй довгого віку, здоров’я, щастя, миру і щоденної радості. Бо без радості не напишуться нові твори, втратиться інтерес до життя, не вдасться передати свій багатющий досвід молодому поколінню.
Бажаю тобі, дорога колего, ще довго засівати освітянську ниву розумним, добрим, вічним.
С.Потак,
головний спеціаліст відділу освіти Великобагачанської РДА.
Джерело: http://сільські новини |
| Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (26.07.2014)
|
| Переглядів: 406
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS