Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Категорії розділу

Новини [959]
ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО [103]
"СІЛЬСЬКІ НОВИНИ"

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 208

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Новини

зустріч
Самостійним підприємство стало в середині 80-их років минулого століття, а до цього було підрозділом районного об’єднання «Сільгосптехніка». Першим керівником чутівського «Райагропостачу» став Валерій Турін. Згодом цю посаду обіймали Олександр Пукась та Анатолій Профатило. Їм у роботі всіляко допомагала секретар і юрист Тетяна Хоменко. На жаль, сьогодні про роботу підприємства лишається тільки згадувати, бо свою діяльність воно припинило на початку другого тисячоліття. Та все ж залишилися люди, за плечима яких десятки років самовідданої праці. Колишні працівники підприємства вирішили зібратися в останні дні минулого року, аби згадати колег, роботу, нечасті хвилини спільного відпочинку. Кожен з небагатьох, хто погодився на зустріч, йшов з радістю й хвилюванням. Для мене те хвилювання було, мабуть, вдвічі приємнішим, бо саме з «Райагропостачу» я розпочала свою трудову стежину. Завжди із вдячністю згадую людей, які мене, сімнадцятирічну, навчали працювати, спілкуватися, бути відповідальною. У цьому колективі промайнули десять років мого життя. Побачитися зі своїми співробітниками прибули головні бухгалтери Тетяна Камуз, Галина Откидач і їхній незмінний заступник з багаторічним стажем Лідія Дзюба. З ретельних розрахунків та своєчасних звітів складалася переважна частина їхнього життя, так як і економіста Ніни Кучеренко та касира Зінаїди Штанько. З 1987 року пов’язала своє трудове життя з підприємством Галина Чижова. Від неї, як інженера із забезпечення паливно-мастильними матеріалами, залежало безперебійне функціонування сільськогосподарської техніки. Вистачало роботи й у водіїв бензовозів. Доставка необхідних запасних частин з «Облагропостачу» входила в обов’язки інженерів Миколи Сусіденка та Володимира Кириченка, а видачею, обліком та зберіганням запчастин і матеріалів займався чималий колектив комірників. Знанням справи відзначався інженер цеху з дозбірки с/г техніки Іван Данченко. Були представники «Райагропостачу» і на станції Кочубеївка, куди залізницею звідусіль поставляли сільськогосподарську техніку й пальне. Там добросовісно трудилися і завідуючі складом, і трактористи. Серцем організації без перебільшення можна назвати інформаційно-обчислювальний центр. Тамара Задара і я обіймали посади операторів і під керівництвом інженера Катерини Карабут намагалися швидко й безпомилково виписувати рахунки, бо облік на складах залежав великою мірою і від нашої точної роботи. Переломним моментом у діяльності підприємства став перехід у 1992 році на комп’ютеризовану систему. Бухгалтерам довелося ховати старі рахівниці у шухляди, операторам - відвикати від шумних і габаритних електронно-обчислювальних машин і опановувати нововведення. Їздити на курси не було часу, тож інструктори з обласного центру навчали нас на місцях. Ще більше заохотило колектив до роботи введення в експлуатацію нової адміністративної споруди. Сучасна двоповерхова будівля із санвузлом зібрала у своїх стінах і керівників, і бухгалтерів, й інженерів, і операторів, які до цього часу працювали в різних приміщеннях, що створювало незручність клієнтам. Прикро, але лиха доля не оминула чутівський «Райагропостач». Як свідчить сумна практика, різні реформи та реорганізації переважно негативно впливають на подальшу діяльність підприємств та організацій. У відкритого акціонерного товариства, в яке перетворилося підприємство з матеріально-технічного забезпечення, не вистачило сили встояти перед новим віянням, і у 2002 році воно кануло в Лету. Усі ці моменти, сумні й радісні, зринули у пам’яті учасників зустрічі. Добрими словами згадали й колег, які уже пішли з життя: Катерину Михайлик, Олександру Гончаренко, Олега Романського, Леоніда Чижова, Сергія Ричинду, Світлану Кононович, Віру Власенко. Та життя триває, й дуже добре, що, попри усі непорозуміння, у людей залишилося бажання зустрічатися й пам’ятати один одного. Шість годин спілкування у супроводі запальних пісень під акомпанемент акордеоніста І.Данченка пролетіли непомітно. Кожен поніс додому частинку гарного настрою й тепла від перебування у колі дружнього загалу.
Наталія ЛОСЬ.


Джерело: http://сільські новини, Чутове
Категорія: Новини | Додав: редакция (10.01.2014)
Переглядів: 81 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Пошук

Друзі сайту