Каталог статей

Детальніше про цього юнака я дізналася від його мами, Лариси Миколаївни. Вона розповіла, що її син-студент третього курсу Полтавського кооперативного технікуму, де навчається на експерта з оцінювання. Але ким він буде у житті - покаже час, бо у Сергія не все так просто, традиційно і буденно. Він людина обдарована, емоційна і невгамовна. Приміром, зі школи мріяв бути вчителем фізкультури. Для цього сумлінно і старанно навчався. За відмінне засвоєння знань учня Чутівської школи з першого до п’ятого класу нагороджували похвальними листами. І, звичайно, він займався спортом, відвідував ДЮСШ. Медалі, грамоти, які він здобував на змаганнях з футболу та баскетболу, свідчили про його неабиякі здобутки. З восьмого класу захопився турніками. В Інтернеті дізнався про відомого турнікмена Михайла Баратова, дивився відеоуроки, а потім застосовував на практиці. Робив різні елементи вправ, від яких перехоплювало подих. Неодноразово брав участь у показових виступах турнікменів району. За це його відзначали грамотами, а дівчата нагороджували бурхливими оплесками та вигуками захвату. З’явилися у нього послідовники: Яків Легкобит, Владислав Осінніков, Олег Ольшанцев та багато інших, яким він передавав майстерність. На жаль,через травму заняття довелося припинити. Але С.Вертій не з тих, хто нудьгуватиме від бездіяльності. В обдарованих людей завжди знайдеться чим зайнятися. Ще у старшому шкільному віці у нього значно розширився кругозір. Інте-рес до деяких шкільних предметів втратив, натомість з’явилися нові уподобання. Зародилося бажання висловлювати свої думки у поетичній формі. Спочатку були несміливі спроби складати сатиричні вірші про однокласників. Ті не ображалися, а навпаки замовляли дружні шаржі. Потім були замовлення на тексти до пісень на КВК та інші конкурси. Не обійшлося і без лірики, адже у юнацькі роки не можливо не закохатися. Тож присвячував коханій найніжніші слова, вигранульовані витонченою поезією, яка ставала піснею. - До цього часу пам’ятаю «Если она далеко», яку вважаю однією з головних пісень, - розповідає Сергій. - Вірші пишу російською мовою, мабуть тому, що люблю Пушкіна. А ще я намагаюся кожній поезії приладнати крила, тобто покласти її на музику. Якщо вірш не перетворюється на пісню, то мені не цікаво. У мене вже більше п’ятдесяти пісенних творів. Буває так, що кожен день з’являється щось нове. Ось нещодавно написав «Колискову коханій». Нова пристрасть - музика - у Сергія з’явилася два роки тому. Несподівано і водночас швидко освоїв піаніно. Хоча це було імпульсивно і спонтанно, проте до цього часу мріє навчитися добре грати на клавішах. Серед музикантів його кумирами є Джон Ленон, Віктор Цой. Про останнього він знав ще з дитинства від батька. Але в той період для хлопчика сумні та філософські пісні Цоя були незрозумілими. Тепер, коли подорослішав, розділяє з ним деякі думки. А ще усвідомив, що гітара – інструмент зручний у використанні та вираженні найпотаємніших глибин душі. Придбав. За першими уроками звернувся до місцевого музиканта Володимира Петренка. Той показав ази гри. Нові акорди вивчав через Інтернет. Поступово освоїв. Взявся грати друзям і близьким. Підтримали і підбадьорили. Почав співати навіть на публіку. Йому, як творчій натурі, не складно написати музику. Одна за одною з’являються авторські пісні. В основному спочатку виникають тексти, а потім музика, хоча буває й навпаки. Нещодавно С.Вертій дебютував на районній сцені зі своєю авторською піснею про воїнів-миротворців. Його твори хоче купити один знайомий, який навчається у Києві на вокаліста. Таке визнання дещо запаморочує голову, тож хлопчина мріє далі пов’язати свою долю з музикою. Після закінчення технікуму хоче різко перепрофілюватися на музиканта та вступити до відповідного навчального закладу. А в найближчій перспективі - взяти участь у телепроекті «Х-фактор». Про амбітні плани С.Вертія розповів і культорганізатор І категорії районного Будинку культури Сергій Федоренко, який є його наставником на шляху до кар’єри співака: «Юнак звернувся до мене, щоб я прослухав його. З перших хвилин мене зацікавив цей енергійний та цілеспрямований хлопчина. Нещодавно на концерті я почув приємний тембр голосу Сергія, коли він виконував авторську пісню «Солдатская». А побачивши, як він горить непереборним бажанням навчитися добре співати та грати, зрозумів, що він обов’язково досягне свого. Такі, як він, не зупиняються на півдорозі. Тим більше – він талановитий та має перспективу. Отже, я вірю, що у нього все вийде. А ми сприятимемо йому і допомагатимемо. Разом із звукооператором Миколою Михайліченком на студії звукозапису РБК плануємо записати пісні Вертія. Загалом намічаємо окрему ланку роботи щодо згуртування талановитої молоді, яка останнім часом все впевненіше про себе заявляє».

Оксана МІРОШНИЧЕНКО.