Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
Терцентр
Відомий письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: «Землю ми не отримуємо у спадок, а беремо в борг». Тож чи зможемо віддати її нашим нащадкам такою ж родючою, яку взяли від попередників? Заради цього і варто повернутися обличчям до органічного землеробства, докладаючи багато зусиль, аби земля віддячила щедрістю. Директор Полтавського клубу органічного землеробства Сергій Пономаренко саме на цьому й акцентував увагу. А оскільки він виступав перед студентами університету третього віку, який діє при районному територіальному центрі соціального обслуговування, то перевагу надав городництву. До речі, цю зустріч з фахівцем для людей пенсійного віку 10 лютого організувала активістка клубу, жителька Чутового Марія Шаплика.
Від Сергія Володимировича присутні дізналися чимало нового й цікавого. Деякі замислилися над тим, чи не варто відмовитися від усталених методів обробітку ґрунту. Лектор переконував їх, що досить ефективно розбивати грядки восени, покривши їх травою, гіллям, соломою, кукурудзинням. Головне, аби на всій території городу було покриття, під яким розвиваються живі мікроорганізми та зберігається волога. Весною перетрухлі рештки легко згребти, а земля буде пухкою. Корисно розсаду прикривати мульчею. А для того, щоб природним способом знищувати шкідників, потрібно подбати, аби на городі завжди була купа хмизу, під яким добре почуваються їжаки. Є й альтернатива хімічним добривам, адже, сама природа про це подбала. Для цього використовують гній, перегній, «трав’яний чай» (залиті водою рослинні рештки, які перебродили). Біологічний препарат не пошкоджує ні фауну, ні флору.
«Якщо забажаєте, то зможете відмовитися від хімії, - розповідав С.Пономаренко. - Тим паче, що вона дороговартісна. Міндобриво - це, фактично, сіль. У давнину вважалося прокляттям спалити хату та посипати сіллю землю, щоб вона втратила родючість. А в тому, що отрутохімікати, якими традиційно знищують колорадських жуків, шкідливі для здоров’я, ніхто й не сумнівається. Однак, мало хто знає, що після обробітку ними рослин господарям не можна заходити на город впродовж тижня.
Сівозміна, підбір культур, агротехнічне виробництво - на цих трьох «китах» і тримається землеробство. Дуже важливо відмовитися від глибокого обробітку, бо саме у верхньому шарі найбільше мікроорганізмів. Тож не потрібно перелопачувати гектари землі, знищуючи живі істоти. При мінімальних результатах великі затрати енергії та коштів себе не оправдовують. Варто відмовитися й від оранки трактором, мотоблоком, бо вони ущільнюють ґрунт. Корисно взагалі не копати, а мульчувати, вносити органіку, бо все це відновлює родючість землі. А замість лопати користуватися плоскорізом Фокіна».
Директор Полтавського клубу органічного землеробства, ділячись власним досвідом, здивував присутніх тим, що урожай капусти він збирає глибокої осені за температури -50С, а весною ласує свіжою морквою, яка перезимувала під теплим покриттям.
Насамкінець Сергій Володимирович відповів на запитання та пообіцяв ще приїздити до селища з лекціями та практичними заняттями.
Також цього дня слухачі університету третього віку мали змогу дізнатися більше про легендарну полтавку Марусю Чурай, якій цьогоріч виповнилося 390 років від дня народження. Цікаву розповідь з цього приводу підготувала провідний бібліограф ЦБС Ніна Кабаєва. А головний інспектор районного сектора ГУ ДСНС Олександр Степанов навчав присутніх, як діяти у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Тож засідання видалося напрочуд змістовним і корисним.
О.Мірошниченко
Джерело: http://сільські новини, чутове |
| Категорія: Новини | Додав: редакция (13.02.2015)
|
| Переглядів: 436
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS