Каталог статей

Реалії сьогодення такі, що немає сенсу жити за принципом: «Моя хата скраю». Байдужість руйнує в першу чергу того, хто зачерствів і оглух до всього. Особливо у наш час, коли Україна відстоює своє конституційне право на територіальну цілісність в умовах збройних сутичок. Тож втішає, що більшість чутівців переймаються долею країни. Як тільки в адмінбудинку відкрився пункт громадської допомоги ЗСУ і єдиний інформаційний центр, небайдужі люди розпочали приносити і привозити провізію, товари першої необхідності, гроші. Ця дієва благодійність вимагала роботи координаторів та волонтерів. Долаючи втому та всілякі труднощі, вони робили все, аби підтримати воїнів-земляків.

За короткий період від фермерів, підприємців, пересічних громадян надійшло 22,32 тис. грн. Усіляких продуктів та речей назбирали близько півтори тонни, серед яких 200 кг меду. На 9989 грн придбали електрообладнання, бронежилет, поповнили рахунки мобільних телефонів воїнам. Тричі відпра-вляли «на передову» адресну допомогу через представників ініціативної групи волонтерів «Полтав-ський батальйон небайдужих». Архієпис-коп Полтавський і Кременчуцький УПЦ Київського патріархату владика Федір, який благословляв і супроводжував благодійний вантаж, щиро дякував чутівцям за підтримку армійців та завірив, що надана допомога воздасться сторицею.

А найбільшу вдячність висловили самі воїни, які вчасно отримали матеріальну підтримку від земляків. Про це розповіла координатор громадської спілки Ліги ГО «Полтавська громада» Надія Легкобит, яка нещодавно особисто вручила благодійну допомогу від чутівців (на фото). «Хлопці були надзвичайно раді і вдячні нам. Все, що ми привезли, задовольнило їхні потреби. Вони відчули наше піклування і любов, тому й не знали, як висловити свої почуття. Надзвичайно розчулювалися від листів, написаних дітьми. Намальоване дівчинкою сонечко зігріло їхні серця. У відповідь на наше піклування вони вручили нам свого листа такого змісту: «Дорогі наші, дякуємо вам всім за вашу допомогу. Ми відчуваємо вашу підтримку. Живемо вашими молитвами та переживаннями. Народ і армія – єдині. З повагою навідник ПКМ, солдат ВДВ (підпис)».