Цей список тримає в руці ангел на скульптурному портреті, що розміщений у залі Люксембурзького музею. Лише одиницям вдається здобути славу ще за життя, і одною з таких обраниць долі є уродженка полтавського краю. Жителі Чутівщини по праву вважають цю всебічно обдаровану дівчину своєю. Її дід, Степан Бабанін, проживав у Черняківці, куди мати Марії переїхала після розлучення з чоловіком. Тож майбутня зірка світового рівня торувала запилені стежки черняківських вулиць. На жаль, про славетну землячку ми дізналися занадто пізно. У районі вшановують пам’ять Башкирцевої проведенням щорічного культурно-мистецького свята «Маріїна долина», що набуло статусу обласного, відзначенням річниць з дня її народження, підготовкою конференцій, одна з яких міжнародного рівня пройшла 2008 році саме у Черняківці, а гордістю земляків Марії є музей її імені. Ось і 26 листопада на базі Черняківської школи відбулася районна конференція, присвячена 155-річчю талановитої особистості. На зібранні були присутні голова РДА Юрій Третяк, заступник голови РДА Світлана Титар, заступник голови районної ради Віктор Калаур, начальники відділів освіти, молоді та спорту і культури та туризму РДА Мілана Павленко та Олександр Цимбалюк, директор централізованої бібліотечної системи (ЦБС) Валентина Забара, завідуюча районним краєзнавчим музеєм Г.Бафталовська, бібліотечні працівники та освітяни. На початку роботи до учасників конференції звернувся Ю.Третяк, побажав конструктивного діалогу й плідної праці. Слово мав і Черняківський сільський голова Микола Штанько, який зробив короткий екскурс в історію свого села. Науковий співробітник районного народного краєзнавчого музею Андрій Шуть у своїй доповіді «М.К.Башкирцева і Черняківка. Нові погляди» розповів, як 18 років тому розпочинали по крупинах збирати інформацію. Тоді мало хто вірив в успіх справи. На сьогодні напрацювання чималі, та все ж залишається ще багато невідомого й спірного. Так, доповідач зупинився на даті народження Марії, яка у різних джерелах вказана не однаково: то 1858 рік, то 1860-ий. Виявляється, цю дату змінила сама ж мати дівчини, можливо, намагаючись приховати якусь сімейну таємницю. Великі шанувальники й дослідники творчості Марії Тетяна і Микола Швеці з Диканьки, звідки родом Башкирцева, виявили, що у формулярі, який зберігається в історичному архіві Санкт-Петербурга, рукою самого батька дівчини Костянтина Башкирцева вказана офіційна дата народження його доньки – 1858 рік. Андрій Андрійович розповів, що зараз він працює над написанням повісті про дитячі роки Марії - період, про який надто мало згадується. Повість увійде до збірки під умовною назвою «Зірки в тумані». Цікавою була доповідь завідуючої районним методкабінетом (РМК) Катерини Курінної на тему: «Дослідження роду Бабаніних». У минулому столітті в одному з французьких видавництв побачила світ книга, де висвітлені досі невідомі характеристики родини Марії. Мати дівчини нібито була схильною до пригод, мала сумнівну репутацію; батько, вельможа і предводитель полтавського дворянства, був неабияким майстром амурних справ. Тітка, сестра матері, рано овдовіла, отримавши у спадок величезні статки. Не кращі справи з дядьком Марії, Жоржем. Картяр, п’яниця часто потрапляв у скандальні ситуації, влаштовував родичам огидні сцени. Саме за цю «славу» сім’ю не сприймали в достойних домах і світському оточенні. Через це Марія відчувала себе самотньою й відкинутою, про що й писала у своєму безсмертному «Щоденнику». 1870 року родина емігрувала до Європи. Тітка, будучи бездітною, витрачала свої чималі статки на улюблену племінницю. Башкирцеви жили у кращих готелях, наймали дорогі вілли, розкішні квартири, Марія не мала відмови ні в чому. Та здоров’я не купиш ні за які гроші. Про те, що приречена, Марія знала, тому й хотіла встигнути багато за своє коротке життя. Володарка чудового голосу, скульптор, художниця… Незважаючи на заборону лікарів і нестерпний біль у хворому тілі, вона знаходила сили займатися улюбленими справами. Сьогодні вивчення життя і творчості талановитої землячки впливає на розвиток літературної Чутівщини. Її неперевершений талант деякою мірою наслідують місцеві поети і письменники, з-під пера яких народжуються часто вражаючі твори. Член спілки літераторів Чутівщини, методист РМК Раїса Артеменко та провідний бібліограф ЦБС Ніна Кабаєва докладно зупинилися на досягненнях місцевих митців художнього слова. Про вплив постаті М.Башкирцевої на розвиток музичного та образотворчого мистецтва Чутівщини розповіла директор дитячої музичної школи Наталія Філенко. «Полтавщина славна своїми талантами й підтвердженням цьому є традиційні культурно-мистецькі свята, одним з яких є «Маріїна долина», - зазначила Наталія Борисівна. – Чим більше краєзнавці й митці вивчають життя і творчість Башкирцевої, тим більше розширюються рамки свята». Саме талант Марії надихнув місцевих музикантів, членів самодіяльної спілки композиторів Полтавщини на створення пісенних творів на вірші місцевих поетів патріотичного й ліричного спрямування. Як зазначила Н.Філенко, багато пісень наших авторів вперше прозвучали саме під час проведення «Маріїної долини». Виступ доповідачки вдало доповнювали фото поетів і композиторів на мультимедійному проекторі, а також уривки пісень у виконанні Людмили Селіванової під акомпанемент Світлани Гогохії. «Наймасштабнішою і найяскравішою виставкою з живопису, графіки, різних видів декоративно-прикладного мистецтва, справжньою родзинкою обласного свята у Черняківці є виставка-конкурс жінок-художниць «Осяяні красою і талантом»; важливим в естетичному вихованні є й конкурс юних художників «Паростки майбутнього», - розповіла Н.Філенко. Творчий шлях Марії Башкирцевої, який вона пройшла задля самовдосконалення, спонукає дітей і дорослих до самореалізації. Тему «Вічна справжність почуттів» захоплююче донесла до учасників конференції психолог дитячого дошкільного закладу "Ромашка” Інна Ситник. Колишня випускниця Черняківської школи захопилася «Щоденником» Марії ще будучи екскурсоводом шкільного музею. «Мене вражає те, що Марія відверто пише у своєму «Щоденнику» про сприйняття нею навколишнього світу, її особисті переживання, - ділиться думками І.Ситник. – Вона не боялась сказати про свої душевні болі, коли їй не відповідав взаємністю об’єкт її кохання. І, не соромлячись, говорила про те, в чому інші не зізнаються навіть самому собі». На думку І.Ситник, «Щоденник» є посібником з психології, тим зібранням думок, які бентежать і сучасну молодь. А можливо декому дають відповіді на багато запитань. На конференції був присутній активний дослідник життєвого шляху Башкирцевої Валентин Сакун. Гість з Полтави презентував свою книгу «М.Башкирцева. У полоні глухоти». Валентин Євгенійович – сурдоперекладач, 35 років працював у Полтавській спеціалізованій школі для дітей з обмеженим слухом, тому порушена у книзі тема близька автору. У нарисі висвітлений восьмирічний період життя і творчої діяльності Марії, коли у неї різко погіршився слух, згодом з’явилися слухові галюцинації, що не дозволило втілити в життя багато мрій і завдало чималих страждань. Остаточним вибором дівчини стало мистецтво, про що вона скаже: «Бог залишив мені живопис». Наприкінці роботи конференції її ведуча – директор Черняківської школи Валентина Хоменко подякувала присутнім за активну роботу, представлені матеріали й висловила сподівання, що робота у напрямку вивчення життєвого шляху Башкирцевої набуде нових цікавих обертів. Після короткої перерви всі вирушили до сільського будинку культури на концерт, який підготували місцеві аматори сцени та учні й викладачі дитячої музичної школи (ДМШ). Роль Марії виконала школярка Аня Литвин, її наставника й об’єкта кохання Лепажа - Максим Микіч. Порадували співом учасниця художньої самодіяльності Віра Петренко, юні виконавиці Маргарита Леонюк, Віка Майстренко, Фаріза Гатагажева, Яна Дубровка, Альона Педан, Юлія Таран; твір диканського письменника Івана Нечитайла про Марію майстерно декламувала вчителька Валентина Довбиш, а злагоджені танцювальні рухи продемонстрували дівчатка під керівництвом вчительки Тетяни Грищенко та зовсім юна танцівниця Таміла Золотоус. Доречно впліталися у композицію заходу слова з поеми І.Нечитайла "Вічно молода Марія”, яку емоційно читала вчителька Марія Лисенко. Глядачі оплесками зустрічали чи не кожен номер учнів ДМШ: учасників ансамблю народної пісні «Дзиґа» (кер. Н.Колісник), гітаристів Максима Перепелиці, Миколи Полтавця, Івана Кіся (викл. І.Атаман), домристки Оксани Юрченко (викл. Т.Лисенко), баяніста Олексія Носа (викл. Н.Філенко), тріо у складі Марії Гринчук, Діани Нарейко, Анни Бабенко та солістів Евеліни Арестової, Каріни Банченко, Ольги Ладіної. Учасники конференції та жителі села з цікавістю переглянули документальний фільм подружжя Швеців про Марію Башкирцеву, завдяки якому ще більше усвідомили тріумф і трагедію долі славнозвісної землячки. Сильний характер Марії надихає на життя повноцінне, адже «життя коротке, таке коротке, що немає сенсу жодної миті присвячувати тому, що не приносить задоволення».
Наталія ЛОСЬ.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
