Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Категорії розділу

Новини [959]
ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО [103]
"СІЛЬСЬКІ НОВИНИ"

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 208

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Новини

Історія рідного краю
Поблизу Сторожового на високому правому березі Коломака розкинулися одвічні охоронці рідної землі - кургани і майданний комплекс, які містять поховання катакомбної, зрубної, скіфської та козацької культур. Нам їх залишила історія степових кочовиків, життя яких вирувало тут багато століть тому. І знову загомоніли дзвінкими голосами студентів Сторожові могили, поблизу яких археологи розклали табір та запалили вогнище. Уже дев’ятий рік поспіль спільна експедиція Полтавського національного педагогічного університету імені В.Короленка (ПНПУ) та Полтавського краєзнавчого музею за участі Інституту керамології НАНУ проводить у Сторожовому археологічні розкопки. Цьогоріч до складу експедиції входять як науковці, так і студенти-першокурсники історичного факультету педуніверситету. Всього прибуло близько тридцяти осіб. Археологічне обстеження майдану Сторожова могила започаткував ще в 1924 році відомий археолог М.Рудинський, але ніяких розкопок не проводив. Пізніше, у післявоєнні часи, ними зайнялися О.Махно та полтавський краєзнавець родом з Первозванівки Г.Сидоренко, а у 2002-му майданний комплекс досліджувала експедиція Ковалівського НВК імені А.Макаренка під керівництвом С.Сапєгіна. Планомірне дослідження Сторожівської курганної групи розпочали лише у 2007 році спільною експедицією ПНПУ та Полтавського краєзнавчого музею, до яких долучився Інститут керамології НАНУ. Тоді ж учені уточнили кількість курганних груп. Нині це 26 насипів, з яких 19 розміщені досить компактно на південь від майдану в кленово-тополевому гаю, більшість - у межах меліоративного валу. Решта курганів розташовані вище на вододілі на північ від майдану. Деякі з курганів були насипані в другому тисячолітті до н.е., тож їх по праву можна вважати ровесниками єгипетських пірамід. Керівник експедиції, доцент кафедри історії України педуніверситету, кандидат історичних наук Оксана Коваленко розповіла: «У ХVII столітті на цих курганах козаки видобували селітру для виготовлення пороху. Там же був обладнаний і сторожовий пост, щоб не пропускати кочовиків зі Сходу на Гетьманщину. З нього неозброєним оком можна було побачити те, що відбувалося на відстані 25 кілометрів. Від сторожового поста й походить назва села Сторожове». За цей час дослідили багато. Під час щорічних археологічних розкопок знайшли добре збережений глиняний посуд, зброю, речі особистого користування, знаряддя праці, прикраси, музичні інструменти з кісток тварин та численні поховання давніх людей. Для кожної з культур характерний свій поховальний інвентар. Приміром, давні люди вірили у потойбічне життя, тому поруч з покійником клали речі особистого вжитку. Цього року археологи дослідили селітроварний комплекс XVII-XVIII століття. Вірогідно, що поруч з майданом знаходилася піч для виварювання селітри, викид з якої потрапив до розкопу. Вона була необхідна як складовий матеріал при виготовленні пороху. У великих казанах, вмонтованих в цегляні печі, селітра осідала на дно, а землю зсипали навколо кургану у вигляді куп та валів. Також науковці дослідили рів навколо кургану пізньосарматського часу кінця четвертого початку V ст. н.е. В одному з цих місць натрапили на фрагмент кістки людини. А завдяки проведенню археологічної розвідки у заплаві річки Коломак виявили два нових поселення епохи бронзи та Черняхівської культури, знайшовши там фрагменти кераміки та кістки деяких тварин. Археологи закартографували ще кілька нових курганів. Для учнів Сторожівської школи провели традиційну пізнавальну екскурсію, завдяки якій молодь відчула свій зв’язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на їхній рідній землі. Зокрема, молодший науковий співробітник відділу археології інституту географії НАНУ Анатолій Кушнір розповів школярам, що клімат на початку перших століть нашої ери був сухий і гарячий. Після спорудження кургану поширення лучно-степової рослинності призвело до формування потужних гумусових горизонтів. Саме завдяки цьому на сьогодні в цій місцевості найкращий показник гумусу в Україні. А аспірант національного ботанічного саду імені М.Гришка НАНУ Олександр Бондарчук зазначив, що метою їхньої участі в цій експедиції є дослідження давньої та сучасної рослинності цієї місцевості. Територія знаходиться в лісостеповій зоні. Тут багата рослинність, серед якої є й рідкісні види. За ґрунтовими умовами можна визначити характер господарства давніх часів. Наш край особливий. На цьому місці тисячоліттями перетинались шляхи, відкриті древнім переселенцям в усі сторони світу. Тож встановлюючи пам’ятки нової історії, маємо зберегти й стародавні обереги рідної землі, які супроводжують нас у майбутнє. Яна КОСТЕНКО. Фото автора.

Джерело: http://чутове, сільські новини
Категорія: Новини | Додав: редакция (21.08.2015)
Переглядів: 157 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 2
2  
учаснику, посади написані під диктовку Коваленко. А чом би учасник та й сам не написав, показавши свій рівень

1  
Яночка, при всій повазі, наступного разу уточняйте посади і записуйте основні тези, щоб потім не писати ніяких нісенітниць.
А так все досить на рівні газети)

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Пошук

Друзі сайту