Усі, хто її знає, стверджують, що це - людина добра, щира, компанійська, щедра, з тих, з ким можна «йти у розвідку», окрім того, висококваліфікований спеціаліст. В.Кравченко народилася у Чутовому у грудня 1970 року. Тато, В’ячеслав Васильович, був головним інженером райсільгоспенерго. Мама, Надія Петрівна, працювала старшим кухарем дитсадка «Світанок», завдяки кулінарній майстерності її часто запрошували готувати весільні бенкети, бо одруження тоді всі відзначали гучним домашнім святом. Мабуть, на вибір майбутньої професії Вікторії В’ячеславівни вплинула безпосередня близькість потужного колгоспу ім. Леніна. Усе там вирувало, робота кипіла, і з неї виростав добробут сотень чутівських родин. Після закінчення місцевої школи В.Кравченко вступила до Полтавського сільськогосподарського технікуму керівних кадрів, здобувши спеціальність «Агроном-організатор». Свій трудовий шлях Вікторія В’ячеславівна розпочала у племзаводі «Чутове», де два роки пропрацювала обліковцем тракторної бригади. А у 1993 році молодого фахівця запросили на роботу до районної станції захисту рослин. Цю установу очолювала тоді Валентина Мисник. В.Кравченко згадує свого першого наставника з теплотою і вдячністю. «Валентина Іванівна була вмілим керівником, любила дисципліну і завжди домагалась її дотримання, - розповіла В.Кравченко. – Ця людина була жорсткою, але доброю, не жадібною. На роботі бувало всякого, але Валентина Іванівна швидко «відходила». Працювати в ті роки було цікаво. У Чапаєвому тоді були сільськогосподарські літаки, якими проводили авіаобробку ланів. Ми ж контролювали, щоб працівники у правильних пропорціях готували суміш для обробки. З Валентиною Іванівною я пропрацювала сім років». Згодом станцію захисту рослин очолив Іван Різник, з яким Вікторія В’ячеславівна працює й досі. Останні роки стали періодом реорганізації, зокрема, й станції захисту рослин. Спочатку її перейменували в інспекцію, змінились, звісно, і повноваження працівників. А минулого року установа стала підрозділом державної фітосанітарної інспекції Полтавської області. У 2011 році В.Кравченко закінчила Полтавську аграрну академію, здобувши спеціальність агронома-дослідника за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістр”. Вікторія В’ячеславівна вважає, що їй дуже пощастило в житті, адже всі роки вона працювала за фахом. «Робота наша дуже цікава, - розповіла В.Кравченко. – Працювати намагаюсь на совість, тож з усіма аграріями у дружніх стосунках. Нині до моїх обов’язків входить контроль за використанням агрохімікатів, норм їх застосування на різних культурах. Контролюємо і магазини, які реалізовують отрутохімікати населенню». В.Кравченко постійно слідкує за новинками ринку пестицидів, разом з І.Різником активно бере участь у семінарах та навчаннях, які організовують провідні фірми-виробники засобів захисту рослин «Сингента», «Байєр», «Август», «Дюпон». Вікторію В’ячеславівну запрошують також читати лекції для студентів полтавських навчальних закладів. Роки минають швидко - і ось скоро у жінки зовсім подорослішає син Павло, нині семикласник Чутівської школи. Мама залюбки допомагає йому з уроками, завжди активно бере участь у засіданнях батьківського комітету, члени якого організовують для дітей змістовне дозвілля. Двадцять років у професії для цього спеціаліста – лише «екватор». Тож Вікторія В’ячеславівна прагне ще багато зробити, щоб бути корисною рідним, друзям і суспільству.
Дар'я ГУСТІЛІНА.
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS