Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Категорії розділу

Новини [959]
ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО [103]
"СІЛЬСЬКІ НОВИНИ"

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 205

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Новини

До 90-річчя утворення Чутівського району
Санітарно-епідеміологічну станцію організували у 1933 році, і очолив її Кіндрат Семенович Бреславець. Він приділяв чимало уваги зниженню рівня захворюваності на інфекційні недуги. У штаті було дев’ять працівників: лікар, фельдшер (помічник епідеміолога), двоє дезінструкторів, троє дезінфекторів та бухгалтер. Пізніше посаду головного лікаря обіймали Гриценко і Остропоморець. У 1935 році зросли видатки на медичне забезпечення, розширили сітку лікувальних закладів. Через рік відкрили санбаклабораторію, де лаборантом був Кузьма Наумович Сторчовий, а санітаркою – Ольга Мирошник. Райсанепідстанція у довоєнні роки займала цегляне одноповерхове приміщення у центрі Чутового, у цій же будівлі знаходився і райздороввідділ. Райсанепідстанція розташовувалася у чотирьох кімнатах з санбаклабораторією, були сарай для дезінфекції, гараж для дезкамери. У 1941 році головним лікарем працював Олександр Федорович Піхуля, помічником епідеміолога – Галина Остапівна Куленко, санітарним фельдшером – Кіндрат Семенович Бреславець, дезінструктором – Микола Іванович Качала, дезінфектором – Микола Ропавка. У війну санепідстанцію знищили вщент. Фармацевта Василя Пилиповича Куленка призначили на посаду завідуючого райСЕС 12 жовтня 1943 року, а в 1944-му завідуючою стала фельдшер-акушер Єфросинія Захарівна Пономаренко. У подальшому завідував райСЕС К.С.Бреславець – ветеран Великої Вітчизняної війни. Він працював також помічником санітарного лікаря до 1971 року. Згодом до санепідстанції прибув лікар, двоє середніх спеціалістів та двоє дезінфекторів. У малярійному пункті завідуючим був Іван Юхимович Бондаренко, дезінфектором – Марія Лаврентіївна Литвин. Завданням працівників малярійного пункту була боротьба з комахами, їх личинками на водоймах та інших місцях, лікування хворих малярією - акрихіном. Бюджет малярійної станції в 1945 році становив 7200 крб, райСЕС – 46710. Тим часом у районі повторювались випадки захворювання на інфекційні недуги. Для ліквідації захворювань паразитарних тифів та інших інфекційних хвороб створили дві епідбригади на лікарняних дільницях, де реєстрували захворювання. У 1946 році бригаду на лікарняній дільниці Чутового очолювала Галина Петрівна Заморіна. Під її керівництвом працювали фельдшер Скляр та дезінфектор Петренко. Друга бригада діяла у Первозванівці на чолі з бригадиром Ганжею, а з ним працювали фельдшер Бурлака та дезінфектор Барабаш. У 1948 році в районі сталася епізоотія і значний падіж мишей та щурів. У зв’язку з цим виникла й загроза захворюваності на туляремію. У райздороввідділі видали наказ, який передбачав посилення санітарно-освітньої роботи з профілактики туляремії, виявлення гризунів у гуртожитках, на харчових об’єктах, складах, у буфетах, їдальнях, хлібозаводі. Особливу увагу приділяли й санітарному стану криниць. Хворих з лихоманкою направляли в інфекційне відділення. У 1952 році припинив роботу малярійний пункт, а його завідуючий К.С.Бреславець перейшов на посаду помічника лікаря райСЕС. У 1956 році робочий день медпрацівників у передвихідні та святкові дні становив шість годин без перерви. Велику увагу приділяли харчуванню дітей, роботі дошкільних закладів. Так, висновком райСЕС роботу дитячих ясел племзаводу «Чутове» визнали неналежною. Зокрема, другого травня виявили нестачу обідньої порції у розмірі 52,2%, а 22 травня калорійність становила всього 66%. За такі порушення завідуючу яслами Т.Е.Миронову звільнили з посади. У 1957 році населення району сягнуло 35000, діяли дві машинно-транспортні станції, цукрокомбінат, шість радгоспів, 20 колгоспів, рай-промкомбінат, райптахокомбінат, 31 школа, три дитсадки, десять постійних та 46 сезонних дитячих ясел, дитбудинок. У зв’язку з епідемією вірусного грипу в районі відкрили інфекційне відділення при центральній районній лікарні на двадцять ліжок, виділили 25 тис. рублів. У 1958 році Артемівську СЕС приєднали до центральної районної лікарні на правах санепідвідділень. Штати СЕС з’єднали зі штатом райлікарні. Тимчасово з санепідвідділу виділили філію в Артемівці у складі лікаря-епідеміолога, помічника санітарного лікаря, лаборанта, дезінфектора, санітарки. Заступником головного лікаря з санепідпитань працював Валентин Іванович Омельченко. Цього ж року на 64,4% знизилась захворюваність на гострі кишкові інфекції та на 25,8% - на гостру дизентерію. Останньою хворіли колгоспники та діти, які лишалися поза дошкільними закладами. Завдяки своєчасно вжитим заходам в дитячих закладах гостру дизентерію не фіксували. В Артемівці та Новій Кочубеївці виявили по три випадки захворювання на дифтерію. У 1959 році отримали нове авто ГАЗ-51-автодезкамеру. У 1962 році в районі відкрився протитуберкульозний диспансер на п’ятдесят ліжок. У 1966 році на Чутівщину прибула лікар-інфекціоніст Валентина Андріївна Прощайло. Вона обійняла посаду головного лікаря. У 1968-му лаборантом-хіміком почала працювати Марія Сергіївна Бідило і з цієї ж посади у 1988 році вийшла на заслужений відпочинок. У 1969 році відповідно до наказу МОЗ №20 санепідвідділ перепрофілювали в райсанепідстанцію. Із 1970 по 1992 рік колектив райСЕС очолював Микола Денисович Мироненко. Він чимало уваги приділяв зміцненню матеріально-технічної бази, санітарно-профілактичній роботі, протиепідемічним заходам. Микола Денисович домігся переведенням СЕС у нове приміщення (будівлю, в якій розташовувався райвідділ міліції). З 1975 по 2002 рік працювала Алла Олексіївна Рябко, з 1976 по 1983-ій помічником епідеміолога була Любов Сергіївна Савельєва. Із 1976 по 2003 рік лікарем-епідеміологом працював Михайло Іванович Авраменко. Нині санітарно-епідеміологічна служба святкує свій 90-річний ювілей. Останній рік став періодом реформування. До січня 2013-го профілактичну роботу в районі проводила санітарно-епідеміологічна станція; зараз на її базі створили районне лабораторне відділення. Певною мірою змінилися повноваження. Утім, згідно із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» до обов’язків спеціалістів санітарної служби входить, як і в минулому, висока відповідальність за охорону громадського здоров’я та підтримка санепідблагополуччя. Державна санітарно-епідеміологічна служба сьогодні не лише передбачає та попереджає, а й активно пропагує дотримання вимог, спрямованих на запобігання спалахів інфекційних хвороб, отруєнь, дбає про безпеку навколишнього середовища, якість продуктів харчування, водозабезпечення тощо. Фахівці лабораторного відділення забезпечують державну політику у сфері профілактичної медицини, санітарного та епідеміологічного благополуччя. Нині сумлінно трудяться В.Курашова, В.Рябко, Л.Пругло, О.Курінна, А.Краснюк, Н.Романова, Л.Шара, Л.Конотоп, І.Радіонов. Слова вдячності адресую ветеранам служби О.П.Нагорній, В.С.Пасічнику, Л.С.Юренку, О.О.Конотоп, Т.І.Авраменко, В.І.Токар, С.О.Павленко, Л.О.Розсосі, Л.Т.Чигрин, І.С.Шпіці, В.П.Півню, О.К.Кулик, О.Ф.Гагалій. Ваша нелегка праця, своєчасне проведення профілактичних та протиепідеміологічних заходів поєднуються із почуттям відповідальності за здоров’я оточуючих, утвердженням здорового способу життя, дає змогу зберегти здоров’я жителів району. Вітаю шановних колег з професійним святом. Міцного здоров’я, миру, добра вам, нових успіхів у професійній діяльності. Щастя, добробуту і злагоди вашим родинам.
 М.Рябко, завідуючий Чутівським РЛВ ДУ «Полтавський ОЛЦДСЕСУ».


Джерело: http://Чутово, сільські новини
Категорія: Новини | Додав: редакция (11.10.2013)
Переглядів: 123 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Пошук

Друзі сайту