Каталог статей

У Таверівській школі 27 березня відбувся благодійний концерт на підтримку воїнів-учасників АТО. На захід запросили гостей - військових 4-ої аеромобільної роти 95-ої окремої десантної аеромобільної бригади, наших земляків Валентина Діброву, Дмитра Шевченка та їхніх побратимів з Кобеляцького району та Запорізької області Юрія Радченка і Віктора Погребняка. Подібна зустріч вперше відбулася у невеликій сільській школі, де діти та вчителі два місяці ретельно готувалися до прийому гостей. І не даремно: у спортзалі не було вільного місця. Окрім школярів, артистів та вчителів, прийшло чимало місцевих жителів, які щедро несли військовим продукти та вкидали гроші у спеціальну скриньку (фото внизу). Атмосфера була настільки теплою, що, здавалося, зібралася одна велика родина. Спершу ведучі - вчителі Андрій Петрашевич та Оксана Філоненко - надали слово гостям. В.Діброва представив кожного зі своїх побратимів, коротко розповів про їхню службу. «Четверта рота окремої 95-ої бригади єдина має власний прапор, - зазначив військовий. - Ми жодного разу не відступали, але за це заплатили своїм життям чимало наших товаришів. Утім, ніяка армія не зможе здобувати перемогу, коли не матиме надійного тилу. Ви - саме той тил, який дає нам силу і не дозволяє відступати». В.Діброва щиро подякував за участь у збиранні допомоги, небайдужість і віру у перемогу нашої армії. Військові привезли з собою гільзи від смертоносних снарядів, показали уламки, якими вкривається земля після бомбардування. На двох старшокласниках гості продемонстрували, як одягати бронежилет та каску. А діти, затамувавши подих, уважно вслухалися у кожне слово. Після цього із зали посипалися зовсім не дитячі запитання від школярів: - Чи страшно вам на війні? - На війні завжди страшно. Не боїться тільки дурень. Але це наша звична чоловіча справа - захищати Батьківщину, - відповів військовий. - Вам доводилося стрибати з парашутом? - Звісно. Тільки специфіка військових дій на Донбасі дещо інша, там здебільшого ведеться наземний бій. Утім, якщо потрібно буде - ми завжди готові. - Скільки товаришів ви втратили на Сході? - З нашої роти найбільше «двохсотих». Саме наших бійців супротивник умовно назвав «кіборгами». - Чи доводилося прикривати власним тілом своїх побратимів? - Взаємовиручка взагалі є одним з найважливіших умінь на війні. - А за що у вас нагороди? - запитання було до Дмитра Шевченка, на грудях якого яскраво виблискувало кілька відзнак. - Є за участь у бойових діях в Іраку, маю і за бойові дії на Сході, - відповів він. На чимало запитань гості не встигли відповісти за браком часу. Наприкінці свого виступу В.Діброва звернувся до дітей з проханням бути надзвичайно обережними з незнайомими предметами, яскравими покинутими іграшками, адже саме у такі речі ворог найчастіше ховає свої смертоносні «подарунки». Натомість діти вручили гостям малюнки, у яких висловили своє бажання миру і найшвидшого закінчення протистояння. Захід плавно перейшов у змістовний та насичений концерт. Ведучі повідали легенду виникнення української пісні, розповіли про її унікальність. Самодіяльні артисти представили чимало пісенних, танцювальних, театралізованих номерів, сповнених любові до рідної Батьківщини. Щирі оплески, а подекуди і сльози на очах стали відгуком у небайдужих серцях таверівців. Особливо проникливо співала учасниця ансамблю «Берегиня» вчителька Валентина Сегеда, у якої син Олександр нині також перебуває на Сході. Серед різноманітних номерів вирізнялася і театралізована постановка шкільного драмгуртка під керівництвом педагога-організатора Тетяни Давидової «Неперспективне є село», у якій Ведмідь, Лисиця та Вовк не змогли знайти спільної мови між собою. У заключному слові, артисти висловили сподівання, що українці все ж зможуть досягти консенсусу, і незабаром у нашій державі настане мир. Наприкінці заходу спеціальна комісія підрахувала зібрані кошти і оголосила суму: 3734 грн, у т. ч. дві тисячі, які надав місцевий фермер Олександр Шинкаренко, який свого часу пройшов бойове хрещення пекельними шляхами Афганістану. Усю суму М.Кулик одразу ж віддала військовим. А бійці вирішили передати гроші жителю Василівки Костянтину Клепачу, який потребує складної операції та довготривалої реабілітації.