Каталог статей

Серед основних робіт, які нині тривають на полях Чутівщини, - оранка на зяб, збір кукурудзи. Минулого тижня закінчували посів озимих у попередньо підготовлений ґрунт; де-не-де ще залишався соняшник. Ця культура, до речі, зазнала найбільше лиха від несприятливої погоди: кошики так набрались водою, що були схожі на мокру губку. Утім, можливості агрогалузі дозволили порятувати чорне насіння від безславного кінця – цілковитого гниття та випрівання. Відомо, що нормальна вологість соняшникових зернят для закладання на зберігання становить шість-сім відсотків. Збирали ж його з вологістю інколи до двадцяти відсотків. Тож насіння доводилось досушувати на елеваторі, чи у власному господарстві. З огляду на ситуацію, яка склалася на ринку соняшника, масово заговорили про подорожчання олії. Найпесимістичніші прогнози – ціна на соняшникову буде на рівні вартості оливкової олії. Нерафінована олія була не надто дорогою через наявність значних залишків насіння. Тому під тиском пропозиції дещо впала ціна на сировину, і переробники знизили вартість олії на оптовому ринку.

Загалом же, незважаючи на всі негаразди, аграрії цьогоріч зібрали доволі непоганий урожай соняшника. Нижчий за минулорічний, однак завдяки чималим посівним площам переробники мають непогану сировинну базу.

Водночас аналітики зазначають, що ціни низькими не будуть, бо є певний дефіцит рослинної олії у глобальному вимірі. Якщо ж вартість інших видів олійних рослин - сої, ріпаку, оливок - зросте, то наші виробники тягнутимуться до підвищення ціни продукту. Утім, на нинішньому етапі ще важко прогнозувати, чи зростатиме вартість олії. За реалістичним, а не песимістичним сценарієм, зі слів фахівців, варто очікувати здорожчання до 5-10%.

Дещиця площ СТОВ «Ніка»  теж була цього року зайнята соняшником. Однак, у цьому господарстві йому не надають перевагу, використовуючи лише як попередник для деяких культур. Директор сільськогосподарського товариства Олександр Осетров висловив свою категоричну думку щодо олійної: «Соняшник – дорога в нікуди. Мало того, що він відбирає з ґрунту значну кількість поживних речовин та мінералів, так ще є і чудовою базою для розвитку і поширення хвороб».

У рамках спільного виїзду дев’ятого жовтня заступник голови РДА  Юрій Томін та провідний спеціаліст державної фітосанітарної інспекції Полтавської обл. Іван Різник побували, зокрема, і на нивах СТОВ «Ніка». Цього дня тут саме займались копанням цукрових буряків. О.Осетров у бесіді з держслужбовцями розповів, що буряки сорту «Штрубе» виробництва Німеччини займають на нивах Чутівщини, які обробляє очолюване ним господарство, 130  га. Урожайність сягає до півтисячі центнерів з гектара, цукристість - до 17%. Корені крупні, у чому особисто переконалася, оглядаючи безкраї кагати буряків. Розвивалась культура доволі динамічно, давала приріст до семи грамів на добу.

«В Україні у різні роки по-різному складалася ситуація на ринку цукру, - зазначив О.Осетров. - Однак наше господарство ніколи не відмовлялось від вирощування солодких коренів, ми навіть на гектар не зменшували площу під них. А культурою майбутнього, за впливом на ґрунт та за продовольчими показниками, я вважаю сою».

Буряки у СТОВ «Ніка» копали двома причіпними восьмирядними комбайнами «Вік», пораючи за добу від тридцяти до п’ятдесяти гектарів. Працювали на копанні механізатори Олександр Радіоненко та Анатолій Гилюн. Зрізанням бурякової гички дефоліатором «Аміті» займався Ігор Коваленко. Потужний навантажувач «Кляйн», яким керував Юрій Масюк, здатен за шість хвилин транспортувати до причіпа вантажівки чи трактора до тридцяти тонн солодких коренів. На перевезення буряків у господарство тимчасово найняли сорок автомобілів, а ще 15 - у запасі. За добу з поля вивозили 2,5 тис. тонн цукристих.

У дбайливого господаря врожай не залишається на ниві. Тож і у СТОВ «Ніка» традиційно до збору коренів для зачистки лану наймають людей, які перебувають на обліку в районному центрі зайнятості.

Спостерігаючи за роботою працівників цього господарства, Ю.Томін відмітив злагодженість дій механізаторів, водіїв та інших робітників, а І.Різник наголосив, що у СТОВ «Ніка» приділяють чимало уваги збереженню родючості ґрунтів шляхом чіткого дотримання агротехнологій.

Василівський сільський голова Лариса Ярошенко схвально відгукнулась про діяльність СТОВ «Ніка» щодо розвитку соціальної сфери села. У реконструкцію будівлі під приміщення АЗПСМ керівництво господарства зробило чималий внесок, надавши техніку та будматеріали. Постійно допомагає підприємство школі в організації святкувань. Також силами СТОВ «Ніка» облаштували відповідно до санітарних вимог худобомогильник. А у планах сільського голови - залучення ресурсів господарства до облаштування дитсадка.

У ПСП «Дружба» дев’ятого жовтня механізатори орали на зяб, культивували та сіяли озимі. Чотири екіпажі комбайнів у складі Сергія Ляскала, Олександра Хвороста, Миколи Максименка, Андрія Колісника, Віталія Саксона, Олександра Дуванова, Олега Нікітченка та Миколи Неїжмака обмолочували останні гектари кукурудзи. Гібрид качанистої «LG-3350» виробництва компанії «Лімагрейн» дав до ста центнерів з гектара.

Головний агроном сільськогосподарського підприємства ОлександрІванюта повідомив, що цей виробник має в асортименті й лінію силосних гібридів, тож можливо наступного року в ПСП «Дружба» займуться їх вирощуванням. Попередниками для трьохсот гектарів озимої у господарстві були соняшник, гречка, кукурудза на силос. На зяб до восьмого жовтня підняли майже триста гектарів.

Потужне господарство на території сільської ради – це вагома підтримка для органів місцевого самоврядування у поліпшенні життя громади. Вільхуватський сільський голова Тетяна Кичата повідомила, що за кошти ПСП «Дружба» у місцевому клубі замінили на металопластикові сім вікон. Крім того, дирекція господарства керується принципом «Діти - майбутнє України», тож на всі свята місцеві школярі отримують подарунки, придбані за гроші цього сільськогосподарського підприємства.                            

Посаду керуючого Гряківським відділком ПП «Агромаш» (директор Володимир Сидоров) віднедавна обіймає Андрій Кукура. Ю.Томін, поспілкувавшись з Андрієм Сергійовичем, відзначив професіоналізм доволі молодого спеціаліста. Воно й не дивно, адже свого часу А.Кукура працював головним агрономом у підрозділі компанії «Нібулон» у Куп’янську Харківської області. А.Кукура повідомив держслужбовцям, що по Гряківському відділку посіяли 320 га озимої пшениці та 72 - озимого ячменю. Загалом же період інтенсивних осінньо-польових робіт у господарстві майже добіг кінця.

Як і всі добросовісні господарі, дирекція ПП «Агромаш» повною мірою усвідомлює свою відповідальність перед добробутом громади, на території якої користується всенародним багатством – землею. Тож підприємство стало незамінним помічником Гряківського сільського голови Любові Шепелюк у вирішенні нагальних соціальних проблем. Нині у Гряковому активно триває ремонт будинку культури. Спільно з керівництвом ПСП «Дружба» дирекція ПП «Агромаш» закупляє для цієї необхідної справи будівельні матеріали. Цього року силами приватного підприємства відремонтували Гряківську бібліотеку. Тож угод про соціально-економічне партнерство господарство добросовісно дотримується.

Взагалі ж Л.Шепелюк відгукується про землекористувачів, які обробляють землю на території сільської ради, дуже схвально: «Вони роблять для жителів сіл багато хороших справ. Допомагають як всій громаді загалом, так і кожній окремій людині, яка потребує підтримки. Молодці хлопці!»

Повага до відповідального господаря зростає від щоденних турбот та клопотів, і вони це розуміють, тому ніколи не цураються проблем громади, сприймаючи їх як свої, і намагаючись, по можливості, допомогти.

Дар’я Густіліна.

Фото автора.