Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Категорії розділу

Новини [959]
ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО [103]
"СІЛЬСЬКІ НОВИНИ"

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 230

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО

долі людські
Зростаючи у багатодітній сім’ї, дівчина постійно відчувала тепло родинного вогнища та батьківську любов. В її рідній домівці у Закарпатті завжди панувала злагода. Кожен знав, що для того, аби гідно жити, потрібно працювати. Тож залюбки вона та її брати і сестри випасали у Карпатських горах корів, овець, стригли і пряли вовну, з якої ткали килими. Зимовими вечорами мама разом з доньками в’язали жилетки, светри, рукавички, вишивали рушники. А в неділю роботу припиняли, і вся родина йшла до церкви, щоб подякувати Господу за милості й щедроти. Тож не дивно, що всі її брати обрали стезю священства, вірно служать Богові та людям у різних куточках України. А Ольга своє покликання знайшла у материнстві, яке пізнала далеко від рідного краю, на Чутівщині. Після школи вона випурхнула з рідного батьківського гніздечка, аби знайти заробіток. На бурякових плантаціях Филенкового і розпочалася її трудова діяльність. Вісімнадцятирічна красуня-західняночка зустріла у цьому селі своє кохання, вийшла заміж, народила двох діток. Свекруха Галина Пилипівна прийняла її як рідну доньку. На жаль, з чоловіком життя не склалося… Завертілося, закрутилося колесо долі. Та як би там не було, Ольга не зламалася, не розчарувалася у житті. Оте родинне тепло і любов, які вона отримала в дитинстві та не розгубила з роками, постійно зігрівають душу й дають снагу жити далі, кохати та народжувати дітей. А їх у неї, ще молодої, стільки, як пальців на руці. П’ятеро найрідніших кровинок є нагородою від Всевишнього.
 Цієї весни найстарший з них досягне повноліття, а меншій донечці виповниться три роки. Трьом іншим - 15, 10 та 7 років. З таким сімейством жінка успішно справляється, бо діти для неї є надійною опорою. Женя – майбутній автослюсар ручного зварювання, найперший помічник у веденні домашнього господарства. Тож щоразу тішиться мати, коли бачить, як син будує курник, закладає вікно, заливає ґанок, ремонтує станки у хліві. Намагається допомагати йому і Віталик, який в усьому бере приклад з брата, навіть перейняв у нього захоплення футболом. Цьогоріч хлопчик пішов до першого класу, добре рахує, читає, тому всі віршики вивчає разом з маленькою Міланочкою. Щебетушечку-крихітку люблять усі в цьому дружньому сімейному колі. А найбільша відповідальність за неї лежить на Тані. Ця п’ятнадцятирічна дівчинка – мамина права рука у догляді за дітьми. Вона і нагодує, і зодягне, і відведе у дитсадок та школу менших. Вистачає їй часу і для того, щоб успішно навчатися, займатися співом, танцями, брати активну участь у шкільних, сільських та районних культурних заходах. Приміром, на минулорічному конкурсі «Крила надії» з першого звуку заволоділи глядацькою публікою вокалістки з ансамблю «Україночки», серед яких була й Тетяна Герасименко. А вдома талановита дівчинка дивує всіх вишуканими салатами з ананасів, тортами, смачнючими борщами та варениками, хоч мріє реалізувати себе у професії візажиста-стиліста. Її ж десятирічна сестричка готується до кар’єри депутата, тому в характері виробляє твердість та принциповість. Тож у тому, що в оселі панує чистота та затишок, неабияка заслуга Світланки, яка уміє прибрати та привчити інших до порядку.
- Я щаслива, що у мене такі діти, - зізнається Ольга Якимівна. - Вони для мене найкращі, найрозумніші і найдорожчі у світі. Жодної хвилини не пошкодувала, що родина багатодітна. Нести цю ношу допомагає мені Господь, добрі люди. За підтримку вдячна Филенківському сільському голові Тетяні Тараненко, учителям, вихователям та всім працівникам соціальної сфери. Мої діти навчаються, працюють та відпочивають в оздоровчих таборах. Буває й нелегко, тоді ми згуртовуємося перед труднощами і разом долаємо їх. Наш світ завжди об’ємний і кольоровий. І як тут не погодитися із твердженням однієї відомої людини: «Щастя інколи приходить до нас як благодать, але значно частіше – це перемога і подолання». Ольга Герасименко обрала таку долю. І хоч вона працювала на фермах, полях, але найбільш високооплачувана для неї робота – це робота матері, бо за неї платять любов’ю її ж діти.
Оксана МІРОШНИЧЕНКО.


Джерело: http://чутове, сільські новини
Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (25.01.2013)
Переглядів: 661 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 Евгений Герасименко  
0
Спасибо редактору газеты, и тем кто дал информацию!

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Пошук

Друзі сайту