Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Каталог статей
18 червня - День дільничного інспектора міліції
- Профілактика та попередження правопорушень, робота з підобліковими особами, адміністративний нагляд, чергування у складі слідчої оперативної групи - все це та багато іншого потрібно оперативно виконувати.
- З якими правопорушниками Вам доводиться найчастіше стикатися?
- Здебільшого зі зловмисниками, які чинять насильство у сім’ях. На жаль, п’яниці-дебошири схильні до рецидивів. Тож я кожного знаю не лише за прізвищем, а й за манерою поведінки. Хоч і нелегко з ними, але шукаю способи, як присікти їхні протиправні дії.
Нерідко доводиться розбиратися з крадіями приватного майна. Деякі з них «юлять» та хитрують, аби уникнути відповідальності, однак і їх виводжу на чисту воду.
- Не кожному під силу така робота. Що змусило Вас стати міліціонером?
- Якщо чесно, то в дитинстві мріяв про кар’єру спортсмена. З третього класу відвідував спортивну секцію з футболу, яка діяла при оздоровчо-спортивному комплексі «Лебідь». Тренер Микола Кудацький бачив у мені перспективного футболіста. Я й до цього часу горджуся першим виграшем - кубком ім. І.В.Ропавки, який здобув юніорський склад нашої команди «Колос». До речі, й досі граю за чутівську команду «Молодь».
А от правоохоронцем став майже випадково. Коли повернувся з армії, запропонували спробувати попрацювати в патрульній службі. Саме тоді відбувалася реорганізація в ДАІ. Чи то перший наставник Олег Рябокінь зумів прищепити любов до цієї роботи, чи то гени спрацювали, адже дід та дядько були міліонерами, але я всерйоз задумався обрати цю професію. Задля цього вступив на денне відділення Харківського університету внутрішніх справ. Там був помічником начальника курсу, старшим над потоком із 120 чоловік, які отримували підготовку фахівців міліції громадської безпеки. Після закінчення цього вузу в 2011 році мене призначили на посаду дільничного інспектора.
- І яка дільниця Вам дісталася?
- Мені доручили забезпечувати правопорядок на території Чутівської селищної ради. Спочатку цю функцію виконував разом з Олександром Мараховським, який мене багато чому навчив. А потім після того, як його перевели на іншу посаду, цей нелегкий вантаж ліг на мої плечі. Спершу було неймовірно важко і морально, і фізично, але з часом втягнувся. Допомогла підтримка начальника ВДІМ Віталія Харченка та колег, яку і зараз відчуваю. Загалом колектив наш молодий і перспективний, в області займає перші позиції з розкриття злочинів та складання адміністративних протоколів.
- А як щодо до сім’ї? Чи одружені Ви?
- Робота - моя дружина.
- Що ж дає Вам сили справно нести службу без найменших нарікань?
- Я вірю, що добро переможе зло. І не просто вірю, а й роблю усе для того, щоб так і було. З усіх сил намагаюся вчасно прийти на допомогу усім, хто її потребує. Без підтримки моїх старших наставників та товаришів по роботі я б не справився. Тож вдячний своїм колегам за всіляке сприяння і взаємовиручку та бажаю їм подальших успіхів у роботі, здоров’я, щастя в особистому житті, а найголовніше - терпіння.
Розмову вела Оксана МІРОШНИЧЕНКО.
Джерело: http://чутове, сільські новини |
| Категорія: ТВОЇ ЛЮДИ, ЧУТІВЩИНО | Додав: редакция (20.06.2015)
|
| Переглядів: 503
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS